УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                                                                                                                  

Тернопільський  комунальний методичний центр науково - освітніх інновацій та моніторингу

 

 

 

 

Формування  національно-патріотичної свідомості школярів  в системі створення  музею в школі

 

 

 

 

                                                                   З досвіду роботи

                                                                  вчителів історії Тернопільської

                                                                  загальноосвітньої  школи  I- III        

                                                                   ступенів № 2    

                                                                   Гайдамахи Інни Павлівни,

                                                                   Іванюк Інни Володимирівни ,

                                                                   Максимишин Галини Павлівни 

 

 

 

 

                                               Тернопіль – 2016

                                            

Зміст

1. Вступ

2. Етапність у створенні національно - патріотичного музею в школі:

а) підготовчий;

б) практичний;

в) методично - забезпечувальний;

г) реєстраційний;

д) організаційний.

4. Зразки елементів уроків у музеї.

     а) варіант технології кооперативного навчання ( робота в групах ) під час вивчення питання " Утворення УПА ";

      б) варіант проектної технології під час вивчення питання "Утворення УПА";

      в)  варіант рольової технології під час вивчення питання " Утворення УПА".

5. Висновки.

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Не питай, що тобі може дати держава, а  запитай  

                                                     себе, що ти можеш дати державі.   

                                                                                                      Д.Ф.Кеннеді

 

   Наслідуючи принципи гуманності і толерантності, в сучасних умовах державотворення ми повинні бути справжніми патріотами. Завдяки відповідальним громадянам Україна стала самостійною і незалежною державою. Щоб досягти рівня цивілізованої демократії і економічної стабільності наша влада у своїй політичній, економічній, культурно - освітній сферах опирається на українця, що любить і поважає, дотримується і активно передає наступним поколінням наші звичаї і традиції, збагачуючи духовність української нації, формуючи ментальність і характерність  молодого покоління. Отже, одним із основних завдань, яке стоїть перед суспільством, виховати дисциплінованого, відповідального патріота своєї держави.

   Патріотом називають людину, яка любить свою Батьківщину, захищає її інтереси та авторитет. Відданний патріот у різних сферах своєї життєдіяльності проявляє любов до держави, жертвенний своєю участю у повсякденних діяннях.

   Велика роль у вихованні сучасних дітей належить педагогам. Завданням сучасного вчителя є виховати толерантну, креативну, патріотичну особистість. Реалізація даного завдання у Тернопільській ЗОШ №2 проходить відповідно до навчально-методичної проблеми: "Формування громадянської активності та правової культури школярів через творчість вчителя."  Педагоги залучають учнів до різних форм урочної та позаурочної роботи, використовують індивідуальний підхід, інтерактивні методи роботи.

   Одним із шляхів здійснення виховної мети є національно-патріотичний напрямок роботи, що сприяє формуванню всесторонньо-розвинутої, освіченої особистості, яка  орієнтується у сучасному просторі. Слідуючи словам Геродота "Хто не знає свого минулого – той не вартий майбутнього", аналізуючи помилки предків, запозичуючи позитивний досвід, ми вчимося вміло визначати напрямки розвитку  української держави.

   Виховуючи учнів у дусі націоналізму і патріотизму, будуємо міцну основу своєї держави. Дані пріоритети у системі навчально-виховної роботи школи відповідають поетапній роботі створення національно-патріотичного музею. У нашій школі зусиллями педагогічного і учнівського колективів пройдено теоретично-практичні етапи організації музею. Напередодні Всеукраїнського правового форуму "Формула успіху правової держави очима дітей" у приміщенні  школи 16.02.2012р. відбулося урочисте відкриття музею. Діти 16-ти делегацій із різних регіонів України були приємно вражені результативністю пошукової роботи і представленими експонатами у музеї. Учні ділилися думками, робили фотографії, відчували давній подих минулого України і у своїх рецензіях наголошували, що гордяться українцями-патріотами, їхньою спадщиною.

    Експонати розміщені у 3-ох музейних кімнатах:

1) "Українська вишивка".

2) "Предмети господарського побуту  і одяг українців початку-середини ХХ століття."

3) "Криївка".

    Створення національно-патріотичного музею проходило у декілька етапів. Перший етап-підготовчий. Учасниками виступили учні 9-а класу, які   на виховних годинах із класним керівником проводили бесіди, організовували зустрічі з ветеранами Другої світової війни, опрацьовували віднайдені матеріали. Результати даного етапу були систематизовані і представлені на міському конкурсі учнівських робіт в рамках руху "Моя земля-земля моїх батьків” по напрямку "З попелу забуття" і зайняли третє місце серед інших шкіл міста Тернополя. На  даному етапі учні масово долучалися до пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, розширюючи і поглиблюючи знання з історії, літератури, природознавства.  Перший етап сприяв вихованню в учнів поваги до історичного минулого українського народу, сприяв розвитку навиків і вмінь роботи з історичними речовими пам'ятками, етнографічними  і краєзнавчими  матеріалами.

   Другий етап-практичний. На цьому етапі працювали учасники шкільного краєзнавчого гуртка, які  описували зібрані   речові, етнографічні матеріали, облаштовували  кімнати музею. Учні систематизували, опрацювали експонати, вивчаючи історичну епоху ХХ століття, визначаючи актуальність краю у  роки Другої світової війни, післявоєнний період.

   Третій етап - методично-забезпечувальний. Керівник музею і вчителі школи забезпечили музей додатковими навчальними посібниками, схемами, таблицями, матеріалами електронних носіїв, які використовуються на уроках  історії, української літератури, що проводять  у музеї. Дана інтерактивна методика дозволяє краще зорієнтувати учнів у подіях, які відбувалися у ХХ столітті, перейнятися проблемами даної епохи, зробити  діагностично-порівняльний аналіз з сьогоденням.

   Четвертий етап-реєстраційний. Директор готує паспорт музею, книгу відгуків, інструкцію із техніки безпеки, план роботи на один рік, проходить два рази перереєстрацію, щоб одержати диплом "Зразковий музей".

   П'ятий етап-організаційний. Даний етап вимагає укладення чіткого методично правильно оформленого графіку екскурсій. Вчитель історії формує 3-4 групи екскурсоводів із учнів або педагогів, подаючи фахово  підібраний історичний матеріал.

   Під час проведення екскурсій гостями нашого музею є учні нашої школи та інших шкіл. Перша і друга кімнати музею дають змогу учням наочно побачити, оцінити предмети господарської діяльності, столового і кухонного посуду, одягу українців початку і середини ХХ століття. Найцікавішими тут проходять уроки історії, виховні години, диспути, що позитивно впливають на засвоєння учнями знань.

   Найбільше учнів цікавить третя кімната - криївка, де  представлені предмети побуту (саморобний стіл із дерев'яних колод, лавки, гігієнічний куточок, бамбетель, скриня, гасові лампи, алюмінієвий посуд, глиняні глечики і ін.) українських повстанців у Другій світовій війні. Повністю відтворений внутрішній вигляд стін (оббиті деревиною із соломою), використані портрети національних героїв, одяг, зброя, карта дають вагоме наочне забезпечення для вивчення періоду Другої світової війни у 11 класі, а особливо про   період створення і діяльність УПА. Використані таблиці, картини, мультимедійні засоби  уявно переносять  учнів у роки даного періоду, налаштовують на позитивне сприйняття матеріалу, полегшують  його засвоєння. Інтерактивні уроки, виховні години в музеї сприяють вихованню в дітей почуттів поваги, любові, патріотизму до свого народу і держави .

     Школа впливає на те, яким чином будуть розвиватися дитячі здібності і характер, мислення і вибір професійного шляху. Шкільний період дитини-це час,коли вона розкривається, відбувається становлення особистості.

    Проведені в криївці нетрадиційні уроки , виховні заходи допомагають активізувати , зацікавити учнів темою і проблемою уроку,що є напрямком особистісно-орієнтованого навчання в контексті реформування змісту сучасної загальноосвітньої школи. Змінивши підхід до розкриття теми і її викладу ,ми  зуміємо забезпечити високу результативність уроку історії. Учню буде дана можливість вибору усвідомити своє "я" в історичному просторі. Завдяки сучасним новим технологіям школяр  вчиться самостійно приймати рішення,мислити, а головне - нести за це відповідальність.

   Під час вивчення теми уроку "Визвольний рух" в 11класі вчителі нашої школи проводять даний урок у криївці,використовуючи окремі види технологій  при розгляді питання "Утворення Української Повстанської Армії".

а) Технологія кооперативного навчання (в групах).                                                                                                                                                            Учні класу діляться на 4 групи по 5 осіб і одержують окремі завдання. Даючи відповіді  на запитання, школярі розкривають зміст основних історичних явищ і фактів, які потрібно засвоїти на уроці.              

   Питання першої групи:                                                                                       

1. Якими подіями характеризувався  національно - визвольний  рух у період німецької окупації 1941-1944 років?   

    Для одержання правильної відповіді учні опрацьовують текст підручника О.І. Пометуна, Н.М.Гупана "Історія України" (11 клас), ст. 38-39.                                                                                                                                                                                                                    

  Орієнтовні  відповіді учнів:                                                                                                                                                                

       - зростання політичної активності українських національних сил, насамперед  учасників ОУН під проводом С. Бандери;                                                  

- Українські Національні Збори ОУН(б) 30 червня 1941 року, які проголосили відновлення Української Самостійної Держави;                                         

- формування восени 1942 року збройних загонів під егідою ОУН(б) на Поліссі під командуванням Сергія Качинського  ("Остап").                                               

 2.Якою була основна мета діяльності  УПА?                                                                               

Учні опрацьовують документ "Уривок із листівки ОУН  Бандери", використовуючи  книгу  В.Косика  "Україна і Німеччина в Другій світовій війні", ст.607.                                                                                                                                    

 Орієнтовні  відповіді учнів:                                                                                                        

 - повстанці боролися за створення самостійної і незалежної Української держави, за демократичний режим, за недоторканність українських кордонів, за власні органи  державної  влади, за право українського народу реалізувати свої особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні права. Це була армія без держави, яка вела війну одночасно проти двох ворогів: проти радянських військ та проти німецько-фашистських військ.

Питання 2-ої групи:                                                                                                                                     

  1.Чи можна назвати  події національно-визвольного руху у 1941-1942 передумовою  створення УПА?                                                                                       

Учні опрацьовують брошуру  В.Пукача і І.Олещука "За свободу  і  соборність України", ст.8-9.                                                                                                                                        Орієнтовна відповідь учнів:                                                                                                        

-події  національно-визвольного руху, названі представниками 1-ої групи , пришвидшили утворення УПА. Із найкращих вояків відділів ОУН(б) було засновано першу сотню  УПА,  якою командував  поручник  Іван  Перегійняк("Довбешка")...                                                                                                 

 2.Яку дату вважають датою народження УПА?        

Учні опрацьовують текст підручника  О.І. Пометуна, Н.М.Гупана "Історія України", ст.39; виконують роботу із документом  "Із фахового висновку робочої групи  істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (2005р.).                                                                                                                    

Орієнтовні   відповіді  учнів:                                                                                                     

 -офіційною датою народження УПА вважають свято Покрови  Пресвятої Богородиці -14 жовтня 1942року. Саме така дата була запроваджена  Українською Головною  Визвольною  Радою у травні 1947 року. Згодом були організовані інші сотні УПА. У листопаді 1943 року було завершено формування військової структури УПА. Першим Головним  командиром  УПА на Волині - Поліссі став Дмитро  Клячківський  ("Клим  Савур"), а у 1943 році було введено посаду Головнокомандувача УПА , яким став Голова бюро Проводу УПА  підполковник  Роман  Шухевич. (Під час відповіді учні розглядають портрети керівників у музеї, характеризують  вираз обличчя, зовнішній вигляд).

Питання  3-ої групи:                                                                                                                  

 1.Якою була структура УПА?                                                                                               

Учні опрацьовують текст підручника  О. І .Пометуна,  Н. М. Гупана  " Історія України" (11клас), 

ст.39,41.                                                                                                              

 Орієнтовні  відповіді учнів:                                                                                       

 --у листопаді 1943 року було створено Головний військовий штаб, якому підпорядковувалися всі військові з'єднання. Армія діяла в трьох Генеральних воєнних округах: УПА- Північ (частини на Волині і Поліссі); УПА - Захід (загони Української  Народної  Самооборони (УНС)  в  Львівській, Івано-Франківській, частині Тернопільської області, західні райони  Кам'янець -  Подільщини); УПА - Південь(решта території Кам'янець-Подільської області, Вінниччина, частина Рівненщини і Тернопільщина) .(Округи учні показують на історичній карті "Україна під час Другої світової війни", точно відзначаючи області ). Головним командиром УПА став генерал - хорунжий  Роман  Шухевич, УПА - Північ очолив Дмитро Клячківський ("Клим  Савур" ), УПА - Захід  -Василь  Сидор  ("Шелест"), УПА - Південь - Василь  Кук ("Коваль"). (Під час відповіді з допомогою вчителя демонструються портрети керівників УПА, уривок документального фільму  "УПА").                                                                                                                         

2.Якими були основні напрямки діяльності УПА?                                                                                          

Учні  опрацьовують текст підручника О. І.  Пометуна, Н. М. Гупана  "Історія України", (11клас), ст.48-49

Орієнтовні відповіді  учнів:                                                                                              

 -УПА вела боротьбу на знищення німецьких окупантів і радянських військ, що хотіли і надалі бути господарями на українській землі. Вояки УПА вдавалися до таких методів діяльності:                                                                                       

 - нападали   на окремі відділи  німецької жандармерії; контролювали великі території ; організовували  вишкільні  військові табори;  планували різні акції підривної діяльності ; вступали у відкриті бої із німецькими і радянськими військами ; активна діяльність УГВР, яка ставила перед собою мету об'єднати всі українські політичні партії і групи для боротьби за Українську  Самостійну Соборну Державу; і ін.

Питання 4-ої  групи:                                                                                                                                               

1. Який період вважається найважливішим у діяльності УПА?                                     

Для підготовки до відповіді учасники 4-ої групи використовують набір дидактичних таблиць "УПА"(таблиця №9" Боротьба УПА у 1944 - 1945 роках").                                                                                                                              

 Орієнтовна відповідь учнів:                                                                                               

    -із 1945 року почався найважчий період збройної боротьби УПА. Збільшивши кількість військ НКВС, радянська влада почала активно переслідувати  і  знищувати українських повстанців. Війська НКВС заблоковували села, хутори, поля, ліси. В цей час найкращим захистом для порятунку і діяльності була повстанська криївка.(Із таблиць виступаючі демонструють основні місця сутичок і розправ із військами  НКВС).                                                                                                                                      

 2.Чому боротьбу УПА часто називають у період 1945-1950 років підпільною боротьбою?Якою була у цей період роль криївок?            

 Учні опрацьовують навчальні дидактичні таблиці  "УПА" (таблиця №10 "Криївки" ).                                                                                                                                        Орієнтовна  відповідь учнів:                                                                                                      

    -Із 1945 року УПА переходить до останнього етапу боротьби - боротьби  у  криївках, де  повстанці переховувалися від підступного радянського ворога , рятували і переховували своїх рідних, товаришів, однополчан, організовували шпиталі , штаби, казарми. Найскладнішими були криївки, влаштовані в землі й розраховані на велику  кількість людей, які повинні були працювати без виходу назовні впродовж чотирьох-п'яти місяців.

    Вчитель проводить оглядово-екскурсійну бесіду в криївці, під час якої повідомляє, якими є особливості будівництва даного типу криївок (криївка  в приміщенні національно-патріотичного музею нашої школи належить до найскладнішого типу, так як належить до напівземлянкового укриття), називає  і характеризує предмети побуту: кухонного посуду, лежак, скриню, засоби гігієни, зброю, гасові лампи, табель вишколу повстанця, внутрішній вигляд стін (оббиті деревиною і утеплені соломою , що захищає від сирості і холоду), дерев'яний стіл, макет карти, дерев'яні лави, портрети видатних лідерів УПА, дерев'яні чемодани,  дерев'яну діжу, стародавні домотканні рядна, рушники, покривала, шкіряні солдатські чоботи, вишиту сорочку, головний убір повстанців, ручну пилу, лопату, щітку і ін.                                                                                          

Проблемно-підсумкове запитання для чотирьох груп:                                                   

  Якою була роль УПА у формуванні ідеї патріотизму, націоналізму у свідомості українців в період Другої світової війни ?

За правильно сформульовану відповідь  групи одержують додаткових 2 бали.      

 

Заключне слово вчителя.                                                                                                                      

    Розпочавши Другу світову війну, А. Гітлер, безперечно, хотів встановити гегемонію в Європі і у світі. Нападаючи на Радянський Союз, нацистська Німеччина розраховувала на перевагу техніки, зброї і на супротив населення щодо більшовицького режиму. Антигуманне ставлення до людей, терор,  експлуатація німецькою владою сприяли посиленню позицій Радянської Росії, яка змогла скористатися усіма помилками Третього рейху. Це  сприяло  посиленню руху радянських партизанів на всіх окупованих територіях.

   На Україні, крім радянських партизанів, з'явився інший опір, дуже сильний і патріотичний, спрямований як проти нацистського панування, так і проти панування радянського.Німці не сподівалися, що ОУН(б) зможе поширити свій вплив і діяльність на всій території України і створити армію УПА.

   Широкомасштабний національний опір був несподіванкою і для радянської влади. Тому, щоб знищити ідеї  самостійності українців, вона  вирішила закріпити за повстанцями ярлик колабораціоністів, що дискредитувало УПА в очах населення і міжнародної громадськості. Активні дії НКВС вели до жахливого  знищення українських націоналістів. Із 1945 до 1950-го років по всій території України  велася підпільна боротьба УПА у криївках, але спрямована тепер була проти одного ворога- радянського. На жаль, сили були нерівні. У велетенській битві за володіння багатствами України, саме Україна зазнала найбільших людських втрат і найсильніших руйнувань. Українці завзято вели народну боротьбу і дуже посприяли поразці Німеччини.

  Одвічний рух боротьби за волю вояків УПА на довгі десятиліття до 1991 року став основою зародження підвалин української державності і самостійності.

б) Варіант проектної технології при  вивченні питання "Утворення Української Повстанської Армії".

Учитель попередньо повідомляє про тему проекту і рекомендує літературу.

  Запропоновані  теми  проектів:                                                                                            

 1.УВО, ОУН, ОУН(М)-ОУН(б) - передумова створення УПА.                                                       

2.Структура УПА.                                                                                                                            

3.Командири УПА.                                                                                                                                    

 4.Бойові дії повстанців в період Другої світової війни.                                                                               

 5.Українська  Головна  Самооборона.

6.Українська  Головна  Визвольна  Рада.                                                                                          

 7.Діяльність УПА в період радянської влади 1944-1945 років.                                                        

8.Перехід  діяльності УПА в підпілля.                                                                                         

9.Головний  командир УПА - Роман Шухевич.                                                                    

 10.Роль криївок у боротьбі УПА.                       

Запропонована література:                                                                                                            

1.Військова діяльність ОУН (б) у 1940-1942 роках/ Патриляк І.К.- К., 

2004.- 368с.                                                                                                                             

 2.Генерал Тарас Чупринка/Петро Дужий. -Львів, 1997 рік.                                                                

3.Історія України: посібник./Г. Д. Темко, Л. С. Тупчієнко, Н. В. Бем,  В. Д. Боєчко.- К.:Вид. "Академія", 2001 рік.                                                            

4.Історія України/ О. Д. Бойко. - К.: Вид."Академія", 1999 рік.                              

5.Історія України / Кирієнко Л. - Львів: Вид."Світ", 1996 рік.               

6.ОУН і УПА в 1943 році: Документи/НАН України . Інститут історії України. -К.:Інститут  історії  України, 2008 рік.- 347ст.                                  

 7.Сторінки  історії  України  ХХ  століття / Маковійчук І. М., Пилявець Н. Г .- К.: Вид.  "Освіта", 1992 рік.     

 

в) варіант рольової технології під час вивчення питання "Утворення УПА"

І етап.   Підготовчий.                                                                                                                                 

    Учні   до уроку готують теми попередньо повідомлених есе про видатних діячів ОУН - УПА, використовуючи шкільний  дидактичний  матеріал  історичного кабінету і наочні експонати національно - патріотичного музею ( таблиці, наукову, художню 

літературу).                                                                                                   

Теми есе:                                                                                                                                                                      

 1.Євген  Коновалец  - провідник ОУН, колишній командир корпусу УСС.                                                                                                                                        

 2.Провідник ОУН - Степан Бандера.                                                                                                                               

3.Ярослав Стецько - керівник Українського Державного Правління (уряду Української Самостійної Держави).                                                                        

  4.Полковник Дмитро Клячківський.                                                                                     

 5.Генерал- хорунжий Василь Кук ("Коваль"), командир УПА - Південь.                                     

6.Головнокомандувач УПА - підполковник Роман Шухевич                                          

 7.Командир Кременецького куреня Іван Климишин ("Крук").                                               

8.Кирило Осьмак ("Гірняк")  -  президент УГВР.                                                      

         ІІ етап.                                                                                                                     

 Під час  уроку учні висвітлюють зміст своїх повідомлень. Вчитель корегує відповіді учнів.                                                                                                           

 ІІІ етап.                                                                                                         

       Школярі  залишають у музеї -криївці записаний власноруч  "Заповіт наступним поколінням" від імені історичної особи ,про яку готували розповідь.        

           ІV етап.   Підсумки. Завершальне слово вчителя.                                                                                                       

   Використовуючи дані інтерактивні технології, вчитель активізує пізнавальну діяльність учнів, розвиває у дітей бажання працювати творчо, самостійно робити логічні висновки. Опрацьовуючи матеріал теми, школярі усвідомлюють, що вони є нащадками великих героїв України, живуть у незалежній державі, якій потрібно допомогти стати високорозвинутою і прогресивною. Визначаючи лідерів -  націоналістів, учні визначають персональну роль кожного в українському державотворенні і з'ясовують значення їхньої діяльності для сучасних державотворчих процесів. Під час проведеного уроку в нестандартній обстановці учні  порівнюють події Другої світової війни із реаліями сьогодення, що сприяє формуванню історичного мислення, виховуються національно  свідомі громадяни України, працелюбні і сумлінні особистості.                                        

   Формуючи світоглядне бачення сучасного молодого українця,саме національно-патріотичному вихованню потрібно приділяти найбільше уваги. Наші учні є базовою основою, фундаментом, від якого залежить стійкість і міцність української держави. І від того, як буде побудована структура національно - патріотичного виховання у школі, залежатиме ідейність, духовність, мислення і позиційність школярів в процесі сучасного державотворення.