Гайдамаха Інна Павлівна
Педагогічне кредо:
«Жити серед дітей – все одно, що ходити в казковому саду,
де навколо тебе найтонші пелюстки квітів з тремтячими краплинами роси,
і треба іти і так торкатися квітів, щоб не впала жодна крапля.»
Інтерактивне навчання
Інтерактивне навчання - це, передусім, діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія учнів з учителем.
Сенс інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, мали можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.
На даний момент методисти і вчителі-практики розробили багато форм групової роботи. Найвідоміші з них - “велике коло”, “дзига”, “акваріум”, “мозковий штурм”, “дебати”, “школа думок”. Ці форми ефективні лише у тому випадку, коли на уроці обговорюється будь-яка тема в цілому, про яку школу мають вже попереднє уявлення, отримане рішення на попередніх заняттях, або з життєвого досвіду. Окрім того, теми для обговорення не повинні бути закритими чи дуже вузькими.
Під час роботи з учнями 5-7 класів доречніше буде починати з найпростіших форм групової роботи (“дзига”, “велике коло”, “акваріум”, ”мозковий штурм”, “мікрофон”). Вони дають змогу дитині не лише висловити свою думку, погляд, чи оцінку, але й, вислухавши аргументи партнера з гри, іноді навіть відмовитися від своїх поглядів або суттєво змінити їх. Інтерактивне навчання дає змогу вирішувати одночасно кілька завдань. Важливим є те, що воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановити емоційні контакти між учнями, забезпечує виховну функцію, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки однокласників. Як показує практика, використання інтерактивності під час уроку знімає нервове навантаження школярів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, зосереджувати увагу на головних питаннях уроку.
Інноваційні технології на уроках історії
При використанні інтерактивних методик важливим є звернення до думки учня, як при постановці мети уроку, так і при підбитті підсумків уроку. Дуже важливо знати, чи досягли учні очікуваних результатів уроку.
Тому мета уроку повинна бути зрозумілою учням і посильною для досягнення. Одним із головних прийомів є фіксація мети, очікуваних результатів на дошці (щоб вона завжди була перед очима учнів) з поверненням до поставленої мети наприкінці уроку, або переконатися, що її досягнуто.
Основними запитаннями для перевірки очікуваних результатів можуть бути:
1. Що ви знали з цієї теми?
2. Що нового дізналися?
3. Якого досвіду ви набули?
4. Що вас найбільше зацікавило?
5. Які у вас є запитання по цій темі?
6. Про що ви сьогодні хотіли дізнатися більше?
7. Що сьогодні ви сприймали важко або не сприйняли взагалі?
8. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні?
Учитель і учень є рівноправними учасниками навчання. Обов’язок учителя – бути першим серед рівних. Тільки демократичний стиль управління учнівським колективом застосовується при використанні інтерактивного навчання.
Можна виділити загальні ознаки інтерактивної моделі навчання:
1. Організація навчання учнів групами, залежно від характеру завдання.
2. Проблемність завдання – певний збуджувач активності учнів, який підштовхує постійно замислюватися над матеріалом, з яким працюють, дивитися на факти під різним, навіть несподіваним кутом зору. Для обговорення обирається важлива проблема, значуща для учнів, для їзхнього сьогоднішнього життя, й така, що викликає певні позитивні емоції.
3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою вступної бесіди, обговорення вступної міні-проблеми.
4. Створення на уроці атмосфери співробітництва учнів й учителя, яка виключає учнівські побоювання отримати незадовільну оцінку через неправильну відповідь.
Емоційне піднесення й почуття розкутості стають сприятливим фактором для засвоєння знань, формування умінь і навичок, розкриття здібностей учнів.
ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ
Педагогам, котрі відважилися працювати з інтерактивними методами, пропонується запам’ятати кілька правил організації навчання на уроках.
Правило перше. Треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учасників (учнів). Для цього корисно використовувати методи, що дозволяють включити всіх учасників семінару в обговорення.
Правило друге. Треба потурбуватися про психологічну підготовку учасників. А саме, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексованість, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.
Правило третє. Тих, хто навчається методиці інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть бути пропорційно залежними. В роботі не повинні брати участь більше як 30 осіб. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожного почули, щоб кожна група мала можливість виступити з проблеми.
Правило четверте. Уважно підготуйте приміщення для роботи. Це суттєвий аспект. Клас повинен бути підготовлений так, щоб учасники могли легко пересідати для роботи у великих і мали групах. Іншими словами, треба створити фізичний комфорт для учасників.
Погано, якщо комусь з учасників доведеться сидіти на занятті з “вивернутою” шиєю. Тому столи краще поставити “ялинкою”, щоб кожен учень сидів, напівобернувшись до ведучого, і міг спілкуватися у малій групі. Бажано заздалегідь підготувати матеріали, необхідні для творчої роботи.
Правило п’яте. З увагою поставтеся до питань процедури з регламенту. Намагайтеся не порушувати їх. Наприклад корисним буде домовитись про те, щоб всі учасники виявили толерантність стосовно будь-якої позиції, поважали право кожного на свободу слова, повагу до його гідності.
Правило шосте. З увагою поставтеся до поділу учасників семінару на групи. Спочатку на добровільних засадах. Потім доречно використовувати принципи випадкового вибору.
Методи інтерактивного навчання на уроках історії
Метод “Мікрофон”
Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
•говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;
•коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.
Робота в малих групах
Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.
Після того як учитель об’єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.
Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:
Швидко розподілити роль в групі:
Спікер (керівник групи):
•Зачитує завдання групи;
•Організовує порядок виконання;
•Пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
•Заохочує групу до роботи;
•За згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
•Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
•Як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві.
Спостерігач (тайм-скіпер):
•Слідкує за часом;
•Заохочуе групу до роботи.
Доповідач:
•Чітко висловлює думки групи;
•Заохочує групи до роботи.
Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.
Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у груп може бути особлива думка і воно має право на існування.
“Мозковий штурм”
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом “штурму”, який організовується за такими етапами:
Всі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.
Після того, як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.
Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.
Правила поведінки під час “мозкового штурму”:
•намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;
•примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
•не можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
•не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.
Метод “Займи позицію”
Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обгрунтувати свою позицію в будь-який час, якщо його переконали та назвати більш переконливі аргументи.
Порядок проведення:
•учитель називає тему та пропонує висловити свою думку та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;
•учню потрібно стати біля того плакату, який збігається з його точкою зору;
•учень готується до обгрунтування своєї позиції, чому саме її він обрав;
•якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив точку зору, то може перейти до іншого плакату і пояснити причини свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.
Метод “Навчаючи-вчуся”
Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку.
Робота організовується так:
Після того як учитель назвав тему та тему уроку, роздав учням картки із завданням, їм потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на кожній картці;
Якщо учням щось незрозуміло, вони отримують інформацію вчителя;
Учні готуються до передачі цієї інформації іншим у доступній формі;
Їм необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Учень має право говорити тільки з однією особою. Його завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;
Тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, учні висловлюють свої думки з приводу виконаного завдання.
Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку.
Робота в парах
Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить учням набути навичок
співпраці, оволодіти умінням висловлюватись та активно слухати.
Організуйте роботу так ( правила для учнів):
1.Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.
2.Визначте, хто буде говорити першим.
3.Висловіть свої думки, погляди на проблему по черзі.
4.Дійдіть спільної думки.
5.Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся до нього.
Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів.
Зверніть увагу на:
• сідайте обличчям до того з ким говорите нахиляйтесь вперед, встановіть контакт очима;
• допомагайте партнерові говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»;
• якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ти дійсно маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»). Під час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.
Запам’ятайте чого не треба робитти під час активного слухання
• давати поради;
• змінювати тему розмови;
• давати оцінку особі, яка говорить;
• перебивати;
• розповідати про власний досвід.
Метод «Акваріум»
Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є “акваріум”.
Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи і запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти), утворивши внутрішнє коло.
Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
• прочитати вголос ситуацію;
• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
• дійти спільного рішення
На цю роботу групі дається 3-5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
Після цього місце в “акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему).
Всі групи по черзі мають побувати в “акваріумі”, і результати роботи кожної з них мають бути обговорені у класі.