СХВАЛЕНО                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

на засіданні педагогічної ради                                     Директор Тернопільського навчально-

Тернопільського навчально - виховного                    виховного комплексу «Загальноосвітня

комплексу  «Загальноосвітня  школа І-ІІІ                 школа І-ІІІ ступенів-правовий ліцей №2» 

ступенів правовий  ліцей №2»                              

протокол № 1   від 31.08.2020 р.                       31.08.2020 р.             Іванюк І.В.                                                                                                                       

                                                                              

                                                     .

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Тернопільського навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-правовий ліцей №2»

на 2020-2025 р.р.

 

 

                           

 

 

 

 

 

 

 

м.Тернопіль

 

 

 

Зміст

1. Вступна концептуально-ідеологічна складова.

2. Характеристика та аналіз діяльності ТНВК ШПЛ №2 в системі динаміки розвитку.

3. Визначення цілей, основних напрямів розвитку.

4. Випускник ТНВК ШПЛ №2 за новою стратегією розвитку.

5. Реалізація завдань Стратегії розвитку ТНВК ШПЛ №2.

6. Очікувані результати.

7. Моніторинг і оцінювання якості впровадження Стратегії розвитку.

8. Ризики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

Для розв’язання основних проблем і завдань, які продиктовані викликами сучасності, необхідні істотні кардинальні зміни в організації освітнього процесу, освітнього середовища всіх навчальних закладів України. Тим більше із прийняттям нового законодавства держави в системі освіти: Закон України  «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Концепції нової української школи. Не є винятком у плануванні, креативному пошуку інноваційних сучасних підходів, методик у навчанні і вихованні учнів, їх компетентній адаптації в соціумі і педагогічний колектив ТНВК ШПЛ №2:

• визнання першорядності процесу пізнання (знаходження кожним істини), залучення учня до процесу пошуку (особливого значення набуває індивідуальне, суб’єктивне знання, яке має свого автора);
• цінність співпраці  (навчально-виховний процес має бути побудований як діалог або полілог і багатий на іпровізації);
• орієнтація на процес навчання (важливі не тільки результати, а й процес досягнення цих результатів);
• рівність і довіра до пізнавальних можливостей усіх дітей, віра в їхні творчі можливості (атрибутом професіоналізму стає любов до дитини; важливо, чи створено умови для успішного розвитку дитини);
• нова модель керування освітнім процесом за рахунок допомоги і забезпечення лідерства та передбачливості (відчуття радості у процесі співпраці та постійного самовдосконалення);
• тривимірне навчання (широкий світогляд, глибина знань, постійне їх оновлення), яке не обмежується навчальними програмами; регіональне керування ресурсами (складанням навчальних планів, програм і тривалістю навчання);
• учні є продуктом своєї власної діяльності, розширюючи коло своїх інтересів, розвиваючи свої здібності та характер, допомагаючи іншим робити те саме;
• учитель виступає як лідер, учень – як працівник, займаючи активну позицію;
• середовище навчання стає гнучким як щодо часу, так і щодо місця (різні предмети школярі можуть вивчати з різними групами учнів);
• методи оцінювання знань учнів різноманітні і допускають право їх вибору самою дитиною;
• міська громада, суб’єкти педагогічного партнерства, батьки школи, що надають закладу  матеріальну і моральну допомогу .

 

Стратегія передбачає створення високоосвітнього середовища дидактичних умов за яких здобувач зможе реалізувати все найкраще, що закладене природою, і зрозуміє, що він сам відповідає за розвиток свого таланту.

        Визначений розвиток основних напрямів стратегії об’єднані метою дати високоякісну, морально-психологічну, профільну та фізичну підготовку кожному учневі, забезпечити його високим рівнем компетентностей для успішої адаптації в суспільсьтві.

        Стратегія передбачає високі стандарти здобутої випускниками освіти, забезпечення формування в стінах закладу особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки підготовлена до життя в постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі.

        Всі заходи, напрями, вектори розвитку стратегії навчального закладу цілеспрямовані на навчання і виховання учня , який повинен стати патріотом, гуманістом, правосвідомою освіченою компетентною особистістю, здатною працювати, творити, розвивати свої здібності, продовжувати традиції  своїх предків, примножувати культурні і духовні хритиянські цінності, бути з активною громадянською позицією в державі Україна.

 

 

 

 

 

                                                                     Conclusion

To solve the main problems and tasks that are dictated by the modern challenges, significant radical changes are needed in the organization of the educational process The New Ukrainian School, the educational environment of all educational institutions of Ukraine. Especially with the adoption of new state legislation in the education system: the Law of Ukraine "About Education", the Law of Ukraine "About General Secondary Education", the Concept of the New Ukrainian School. It is no exception in planning, creative search for innovative modern approaches, methods in teaching and educating students, their competent adaptation in society and the teaching staff of Ternopil education complex “Secondary law lyceum school №2” (TEC SLLS №2). Planning the development of the main directions of the institution, the basis of the synergetic paradigm is laid, which is characterized by:

- recognition of the priority of the process of cognition (finding the truth by everyone), involving the student in the search process (of particular importance is individual, subjective knowledge, which has its author);

- the value of cooperation (educational process should be built as a dialogue or polylogue and rich in improvisation);

- focus on the learning process (not only the results are important, but also the process of achieving these results);

- equality and trust in the cognitive abilities of all children, faith in their creative potential (an attribute of professionalism is love for the child; it is important whether the conditions for successful development of the child);

- a new model of managing the educational process by helping and providing leadership and foresight (a sense of joy in the process of cooperation and continuous self-improvement);

- three-dimensional learning (broad worldview, depth of knowledge, constant updating), which is not limited to curricula; regional resource management (curriculum, programs and training duration);

- students are the product of their own activities, expanding the range of their interests, developing their abilities and character, helping others to do the same;

- the teacher acts as a leader, the student - as an employee, taking an active position;

- the learning environment becomes flexible both in terms of time and place (students can study different subjects with different groups of students);

- methods of assessing students' knowledge are diverse and allow the right to choose them by the child;

- the city community, subjects of pedagogical partnership, parents of the school providing material and moral assistance to the institution.

The strategy provides the creation of a highly educational environment of didactic conditions under which the student will be able to realize all the best that is inherent in nature, and will understand that he is responsible for the development of his talent.

The defined development of the main directions of the strategy is united with the aim to give high-quality, moral-psychological, profile and physical training to each student, to provide him with a high level of competencies for successful adaptation in society.

The strategy envisages high standards of education obtained by graduates, ensuring the formation of a person within the institution who is aware of his belonging to the Ukrainian people, European civilization, oriented to the realities and prospects of socio-cultural dynamics prepared for life in a constantly changing, competitive, interdependent world.

All activities, directions, vectors of development of the strategy of the educational institution are aimed at teaching and educating a student who should become a patriot, humanist, law-educated competent person, able to work, create, develop their abilities, continue the traditions of their ancestors, multiply cultural and spiritual Christian values and have an active civil position in the state of Ukraine.

 

 

 

1. Вступна концептуально-ідеологічна складова.

        ТНВК ШПЛ №2 – в закладі сформована  система профільно орієнтованого цілісного освітнього простору в галузі розвитку правової освіти громадян. Адже успіх правової держави залежить від абсолютної більшості її правосвідомих громадян, що складає основу складової системи освітніх  компетентностей. Стратегічний розвиток освітньої галузі – запорука досягнення основної мети державотворення, оскільки це забезпечує навчання і виховання активних, гуманних громадян України. Україна, згідно ст. 1 Конституції України є правовою, демократичною державою. На сьогодні перебуває в етапі досконалого становлення, формуванння цілісності, законності і стабільності правової системи, а тому профільне навчання у галузі правової освіти є актуальним і необхідним. Воно визначає основні цілі, подолання правового нігілізму, виховання і навчання учнів правовсвідомими громадянами України. В кінцевому результаті формує  компетентного, зі стабільною позицією громадянської активності, випускника.

        ТНВК ШПЛ №2, як заклад з сформованим профільно орієнтованим цілісним освітнім простором забезпечує виконання стратегічних стандартів державної освіти, а також сприяє компетентнісному формуванню та фізичному розвитку особистості, здобуттю додаткової спеціальної підготовки до вступу у юридичні освітні заклади.

        Педагогічний колектив закладу прагне забезпечити сформовані умови для розвитку кожного учня в системі правового навчання і виховання, дати йому можливість для самовираження, самовизначення, а також розвинути здібності у професійному напрямку кваліфікованого в майбутньому юриста.

 

 

Стратегія ТНВК ШПЛ №2 – довгостроковий, послідовний, конструктивний,                раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища вектор розвитку закладу з постійним аналізом та моніторингом у процесі його реалізації, упровадження інновацій, який спрямований, в кінцевому результаті, на досягнення успіху.

        Основними завданнями генеральної стратегії є:

        1. Продовження розвитку сучасної матеріально-технічної бази, освітнього середовища, що забезпечує якість освіти і виховання учнів в системі формування основних компетентностей громадянина України, патріота своєї держави і нації.

        2. Організація сучасної бази для утвердження психолого-педагогічної атмосфери в закладі для кожного учня, педагога, батьків.

        3. Створення сучасного інфокабінету, психолого-педагогічної лабораторії «Знаю.Вірю.Зможу.», що забезпечує розвиток кожного учня, його підтримку в соціумі, створення умов для інклюзії.

        4. Організація бази сучасної методики моніторингу освітнього процесу, розробка методів самооцінювання діяльності.

        5. Утвердженння умов інтелектуального, емоційного, мотиваційного, вольового розвитку учнів, як психологічної єдності в освітньому процесі.

        6. Підвищення ролі вчителя, що вчить запам’ятовувати, використовувати знання, виховує особистість. Організація окремого кабінету «Педагогічна вітальня» (банк даних сучасних методик, заходів стимулу до праці, адреси конференцій, семінарів, педагогічних посиденьок). Запровадження нагороди за успішну працю вчителя «Віват учителю!».

        7. Спрямування діяльності закладу на співпрацю, розвиток механізмів взаємодії з батьками, громадськістю, державними органами влади, іншими організаціями соціуму в системі формування в учнів освітніх компетентностей.

Візія ТНВК ШПЛ №2 передбачає розвиток закладу відповідно до вимог сучасності, запровадженням нових педагогічних технологій, що сприяють засвоєнню знань учнів з поєднанням виховання національно-патріотичного активного громадянина держави з міцним здоров’ям, компетентними цінностями індивіда, соціально захищеної особистості, що перебуває в постійному саморозвитку і пошуку до самовираженості і самостверджуваності. Відповідно до нового законодавства в майбутньому ТНВК ШПЛ №2 є правовим ліцеєм  - заклад середньої освіти ІІ-ІІІ ступеня  з підструктурним розділом початкової школи. Заклад з міцною матеріально-технічною базою, з високим освітнім середовищем. В кінцевому результаті на досягнення успіху.

Індикатори розвитку ТНВК ШПЛ №2 – нормативи і умови, наявність яких свідчить про стійкий (сталий) розвиток закладу.

Місія ТНВК ШПЛ №2 – в повному обсязі реалізувати мету, завдання, призначення закладу, удосконалити систему організаційних, морально-психологічних, інформаційних, профорієнтаційних заходів, спрямованих на навчання і виховання правосвідомого громадянина-патріота держави Україна, поваги до національних цінностей і традицій українського народу, розвиток профздібностей ліцеїстів в системі становлення майбутньої професії юриста.

Моніторинг розвитку ТНВК ШПЛ №2 – системний процес збору, аналізу і фіксації даних про індикатори розвитку закладу впродовж періоду впровадження стратегії; своєчасне виявлення проблеми та відхилення від очікуваних результатів і проведення необхідної корекції; забезпечення ефективного використання ресурсів.

 

 

Пріоритети ТНВК ШПЛ №2 – в основу пріоритетів розвитку ТНВК ШПЛ №2 з сформованим профільно орієнтованим цілісним освітнім простором покладені положення нормативно-правової освітньої бази державного законодавства, Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції нової української школи, що визначають навчання учнів, надання високоякісної освіти та процес виховання, який формує цінності в системі розв’язання основних ключових освітніх завдань.

 

        Визначені цінності закладу: освіта, мотивація до навчання,здоров’я та безпека дитини, здоровий спосіб життя, патріотично-національна гідність, правова культура, духовно-моральні цінності.

 

 

2. Характеристика та аналіз діяльності ТНВК ШПЛ №2 в системі динаміки розвитку

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ – ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ №2» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ є загальноосвітнім навчальним закладом, знаходиться у комунальній власності міста і є правонаступником Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Тернопільської міської ради Тернопільської області створеної рішенням Тернопільської міської ради № 32 від 15.08.1953 року.

 Місцезнаходження ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ №2» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Новий Світ, 11

м. Тернопіль,

Тернопільська область

46003.

тел. 52-57-96, 25-88-98, 25-88-01.

Загальна площа закладу – 4525,4 м

Кількість учнів – 820.

Загальна кількість педпрацівників – 92.

 ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ №2» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі – заклад) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова Українська Школа» іншими законодавчими актами України, постановами Верховної ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №778, власним Статутом.

 Засновником закладу є Тернопільська міська рада. Заклад є юридичною особою, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку, ідентифікаційний номер.

Повне найменування закладу: ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ № 2» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Скорочене найменування закладу: ТНВК ШПЛ № 2.

В ТНВК ШПЛ №2:

1. Безпечне освітнє середовище закладу освіти.

2. Наявність необхідних для освітнього процесу та виконання освітньої прогарми приміщень відповіно до наповнюваності.

3. Забезпеченість обладнанням навчальних кабінетів і приміщень для виконання освітньої прогарми.

4. Доступна архітектура приміщень та території.

5. Достатнє матеріально-технічне забезпечення.

6. Належні заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльнсоті.

7. В наявності бібліотека, книгосховище, читальний зал,інформаційно-ресурсний центр.

8. Належне використання мережі інтернет.

9. Організація харчування.

10. Розроблені заходи, інфостенд про попередження та протидії булінгу (цькування)

11.Розроблені  правила поведінки у закладі освіти.

12. Належні заходи адаптації новоприбулих учнів та педагогів.

13. Стратегія розвитку закладу освіти.

14. Педагогічна рада.

15. Річний план роботи.

16. Освітня програма.

17. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності.

18. Індивідуальні освітні траєкторії.

19. Мотивування педагогічних працівників.

20. Професійний розвиток педагогів.

21. Інноваційна та експертна діяльність педагогічних працівників.

22. Співпраця між педагогами.

23. Громадське самоврядування.

24. Комунікація з учасниками освітнього процесу.

25. Реагування на звернення учасників освітеього процесу.

26. Режим роботи закладу.

27. Умови готовності до навчання дітей з особливими освітніми потребами.

28. Види оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

29. Інтеграція освітнього процесу у зовнішній культурно-освітній простір.

30. Академічна доброчесність.

Вперше: ( з 2009 року)

31. Створена «Академія права» (зал судових засідань єдиний в Україні) .

32. Організований зал-музей «Криївка» (єдиний в Україні).

33. Всеукраїнський дитячий форум  «Формула успіху правової держави очима дітей» з міжнародною участю. (авторське право єдиний на Україні)

34. Створена команда КВН всеукраїнського рівня «Кадри».

35. Призове  місце у Всеукраїнському турнірі юних правознавців.

36. Пілотна школа Всеукраїнського проекту «Медіаграмотність в дії» (створення навчального кабінету медіаграмотності).

37. Представлений досвід закладу на засіданні Ради Європи, м. Страсбург (Франція).

38. Створений єдиний профільно орієнтований цілісний освітній простір (схвалений науковою радою НАПН України (м. Київ).

39. Участь учнів ТНВК ШПЛ №2 в засіданні Верховної Ради України.

40 Перше місце з профільного предмету, правознавство, обласного рівня Всеукраїнської учнівської олімпіади 2020 р.

41. Перше місце в ІV Відкритому Західноукраїнському інтелектуальному турнірі «NATUS VINCERE».

42. Висока спортивна база (шефство (Реал Мадрид, Іспанія).

(Додатки 2,3,4,5,6,7,8,9,10)

 Тнвк ШПЛ №2 є закладом з специфікою становлення, організації та динамікою розвитку.

 Етапи стратегічного розвитку:

1. 2009-2011 н. р.р. – організаційний науково-теоретичний етап підготовки ціннісно-концептуальної складової освітнього середовища. Визначення ядра цінностей, основних цілей розвитку загальноосвітнього навчального закладу з формуванням профільно орієнтованого цілісного совітнього простору, на шляху до організації правового ліцею.

2. 2011-2015 н.р.р. – визначення мети дослідження за темою «Теоретико-методичне обгрунтування оптимізації навчально-виховного процесу учнівської молоді» (державний реєстраційниї № 0113U004348), що стало підгрунтям наукової теми «Формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу» (витяг з протоколу №4 від 26.04.2016р. Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі освіти Національної академії педагогічних наук).

3. 2015-2016 н.р.р. – реорганізація ТЗОШ №2 в ТНВК ШПЛ №2 (рішенням Тернопільської міської ради №647227 від 25.04.2014р.). Розробка навчальних програм спецкурсів профільної правової освіти, правової культури, організація і розвиток методичних заходів, моніторинг результатів. Завершення дослідження, оформлення в передовий науково-практичний досвід теми  «Формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу». Створення його базовості, усіх його складових як структурно-національної моделі розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору навчального закладу.

4. 2016-2018 н.р.р. – розвиток ТНВК ШПЛ №2 в системі цілісності і єдності профільно орієнтованого простору, якісні результати підготовки випускників з значною теоретично-практичною базою компетентних знань, що необхідні для праці і реалізації себе в суспільстві. Підготовка закладу до участі на представлення результативних успіхів в конкурсі на право участі у Всеукраїнському експерименті «Розвиток громадянської компетентності учнів».

5. 2018-2020 н.р.р. – утвердження, удосконалення дидактичних, матеріально-технічних умов у розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Заклад – один із чотирьох базових закладів України, що задіяний у Всеукраїнському експерименті «Розвиток громадянської компетентності учнів» (Наказ МОН України №342 від 13.03.2019р.).В ТНВК ШПЛ №2 цілісність освітнього простору як система має бути забезпечена: а) узгодженою взаємодією її складових; б) чіткою визначеністю кінцевого освітнього результату, за якого формуватимуться ключові компетентності випускника і для ефективної суб’єкт-суб’єктної взаємодії у профільно орієнтованому освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу, і для подальшого навчання з метою здобуття обраної професії, і, з рештою, – для забезпечення процесу життєдіяльності загалом; в) створенням максимально сприятливих психолого-педагогічних умов для засвоєння знань, формування ключових компетентностей, розвитку, саморозвитку й самореалізації особистості майбутнього випускника старшої школи.    

В закладі проводилось дослідження спрямоване на розв’язання суперечностей між:

–  традиційною інформаційно-репродуктивною системою навчання і вимогами щодо розвитку ключових компетентностей учня, здатного до самоактуалізації, саморозвитку, самоосвіти, свідомого вибору свого професійного шляху;

–  завданнями реалізації моделі «Випускник», визначеної Концептуальними засадами реформування середньої школи (Нова українська школа), і дидактико-методичним, кадровим, матеріально-технічним забезпеченням сучасного загальноосвітнього навчального закладу для ефективного розвитку профільно орієнтованого навчального середовища.

Актуальність теми дослідження та необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми: «Формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу».

Мета дослідження передбачала визначення і обґрунтування організаційно-дидактичних умов формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до мети визначалися такі завдання дослідження:

1. З’ясувати теоретичні основи формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

2. Обґрунтувати функції та базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

3. Визначити критерії цілісності профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

4. Розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель розвитку профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження – організаційно-дидактичні умови формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Застосовувались такі методи дослідження: загальнонаукові – теоретичний аналіз, синтез, порівняння, моделювання, абстрагування, систематизація, узагальнення (застосовано для з’ясувати сутності цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, його структурної організації, основних характеристик, а також для розроблення та обґрунтування структурно-функціональної моделі формування та розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; емпіричні (анкетування, тестування, інтерв’ювання, дослідницька бесіда, педагогічне спостереження, метод експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик) – з метою діагностики рівня сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу за базовими критеріями якості; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) – для перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; методи математичної статистики – для обробки та систематизації результатів емпіричних даних, встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами, окремими тенденціями.

Організація дослідження. Дослідження проводилось поетапно упродовж 2011–2016 років.

І етап – аналітико-проектувальний (2011–2012): на основі опрацьованих літературних джерел з’ясовано базові вихідні положення дослідження; обґрунтовано сутність проблеми, уточнено ключові поняття дослідження, визначено об’єкт, предмет дослідження, мету і завдання. Розроблено загальну концепцію теоретичного та експериментального дослідження, його план, а також основні положення дисертації.

ІІ етап – теоретико-моделювальний (2012–2013): здійснено діагностику рівня сформованості профільно орієнтованого цілісного освітнього простору за визначеними параметрами, узагальнено результати констатувального експерименту. Розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування профільно орієнтованого освітнього простору навчального закладу, визначено змістово-технологічні основи її реалізації.

ІІІ етап формувальний (2013–2014): апробовано структурно-функціональну модель формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Застосовано розроблений комплект змістово-технологічного забезпечення. Використано загальні методичні рекомендації задля підвищення ефективності навчальної діяльності учнів, формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу, управління процесом.

IV етап – контрольно-узагальнювальний (2014–2016): проведено діагностування й проаналізовано результати експериментального навчання за визначеними показниками ефективності реалізації моделі формування профільно орієнтованого освітнього простору, з’ясовано ефективність навчання у процесі формувального експерименту, реалізованого на основі розробленої структурно-функціональної моделі, узагальнено отримані результати, визначено проблеми, що у перспективі потребують свого розв’язання.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі загальноосвітніх навчальних закладів України, зокрема Тернопільського правового ліцею №2, Лисичанського багатопрофільного ліцею, Рівненського економіко-правового ліцею. Експериментальним дослідженням було охоплено 355 учнів (з них: 250 з контрольних та 105  з експериментальних класів), а також 134 (з них: 73 – експериментальних класів, 61 – контрольних) вчителі загальноосвітніх навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що:

• уперше: обґрунтовано сутність цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; розроблено та науково обґрунтовано його структурно-функціональну модель на основі базових цінностей та системотвірних позицій загальноосвітнього навчального закладу, інтеграції концептуально-цільової, інформаційно-методичної, змістово-технологічної, організаційно-управлінської основи розвитку загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням його профілю; визначено критерії та параметри діагностування рівня цілісності профільно орієнтованого освітнього простору; розроблено комплекс організаційно-дидактичних умов, що забезпечують ефективність формування цілісного профільно орієнтовано освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу, а саме: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління в усіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу;
• удосконалено зміст та технологічні основи розвитку навчальних профільно спрямованих компетентностей учнів, що реалізовано в розроблених навчальних програмах з курсу профільних дисциплін, у програмі підвищення професійно-методичної компетентності вчителів;

– уточнено сутність поняття «цілісний профільно орієнтований освітній простір» як соціокультурного педагогічного феномена, принципи його формування (концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; орієнтації освітнього простору на формування умов оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників);

• набули подальшого розвитку зміст концепції, навчальних програм, програм підвищення професійно-методичної компетенції учителів, технології та системи діагностики формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

        Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається удосконаленням навчально-методичних комплексів для формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; розробленими методичними рекомендаціями, сформованим комплектом (програми, розроблення уроків, сценарії заходів для позаурочної діяльності тощо), інструктивно-методичними матеріалами для здійснення оптимізації системи формування  цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Отримані та теоретично обґрунтовані результати дослідження впроваджено у практику навчальних закладів, про що свідчать довідки та протоколи: Міністерства освіти і науки України (довідка № 2, 2-78 від 16 січня 2017 року), Лисичанського багатопрофільного ліцею (протокол педагогічної ради № 6 від 26 січня 2015 року), Рівненського економіко-правового ліцею (протокол педагогічної ради № 16 від 30 жовтня 2015 року), Тернопільського правового ліцею № 2 (довідка № 36 від 29.04.2016).

Апробація результатів дослідження здійснювалася за безпосередньої участі закладу в експериментальній роботі, а також шляхом публікацій матеріалів дослідження й оприлюднення його результатів на конференціях, науково-практичних семінарах, «круглих столах» тощо. Основні положення дисертації повідомлялися й обговорювалися на: закордонних науково-практичних конференціях: «Формування правосвідомості школярів в системі захисту прав людини. Скорботна пам’ять Голокосту» (Ізраїль, 2015), «Поддержка демократической культуры в школах стран Восточного Партнерства» (Страсбург, 2016); міжнародних науково-практичних конференціях: «Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей» (Тернопіль, 2014); «Тарас Шевченко в контексті світової культури» (Тернопіль, 2014); V міжнародна науково-методична конференція з медіаграмотності «Практична медіа грамотність: міжнародний досвід та українські перспективи» (Київ, 2017); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інноваційний підхід в управлінні навчальними закладами» (Житомир, 2014); «Вшанування 200-річчя Великого Кобзаря» (Тернопіль, 2014); «Функції внітрішньошкільного управління в період профілізації» (Тернопіль, 2015); «Роль національно-патріотичного виховання в системі формування правосвідомості школярів» (Рівне, 2015); конференціях локального рівня: звітні наукові конференції викладачів, докторантів і аспірантів (Кам’янець-Подільський, 2013, 2015, 2016); семінарах різних рівнів: «Формування правосвідомості засобами творчої діяльності вчителя» (Тернопіль, 2013); «Профорієнтаційна робота у профільній школі» (Тернопіль, 2014); «Організація допрофільної підготовки» (Тернопіль, 2014); «Документ, який пережив століття. Історія, право, сучасність» (Артемівськ, 2015; всеукраїнський рівень); «Рівність заради демократії» (Тернопіль, 2015); «Права людини понад усе» (Тернопіль, 2015); «Підліток і закон» (Тернопіль, 2015); «Актуальні питання економічної освіти: досвід, потенціал, перспективи» (Тернопіль, 2015); «Актуальні проблеми в системі освіти: ЗНЗ – доуніверситетська підготовка – ВНЗ» (Київ, 2016; міжрегіональний рівень); «Освітній простір ХХІ: реалії, новації, перспективи» (Тернопіль, 2017).

 

 

 

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

Виокремлено характеристики цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, що вказують на його сутність як феномена, як складного утворення, в якому функціонують різнорівневі та різнотипні підсистеми, узалежнені від взаємозв’язків, що детермінуються інноваційними освітніми процесами. Цілісний профільно орієнтований освітній простір є моделлю соціокультурного, педагогічного простору, за якого забезпечується інтеграція діяльності його суб’єктів. Означений простір детермінується наявністю структурованої системи педагогічних чинників, що сприяють розвитку та саморозвитку освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до концепції його розвитку і профільної спрямованості. Перманентність та цілеспрямованість взаємодії суб’єктів такої освітньої системи орієнтує її на самоудосконалення. Органічне поєднання чинних (для всіх учасників педагогічного процесу) освітніх стандартів у процесі їх реалізації спрямовує допрофільну підготовку і профільне навчання учнів врахування  реальних умов саморозвитку, самоактуалізації, реалізації творчого потенціалу як учителів, так і учнів. За головний критерій узято якість формування сприятливих умов профільно орієнтованого освітнього простору для навчальної діяльності, самореалізації всіх суб’єктів освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу.

Забезпечення модернізації освітньої системи, перехід її у якісно новий стан зумовлює актуалізацію моніторингу навчальних досягнень учнів за критеріями сформованості компетентностей, що визначають рівні профільної спрямованості учнів і освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Забезпечення узгодженої взаємодії суб’єктів профільно орієнтованої освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу сприяє підтримці ефективності її функціонування та програмування перспектив розвитку, а також удосконаленню профільно орієнтованого освітнього простору, за якого формується інтегрований зміст навчальної діяльності відповідного профілю з високим соціокультурним, життєтворчим потенціалом. Постійна оптимізація процесів суб’єкт-суб’єктної взаємодії є основою збагачення позитивного мікроклімату освітнього процесу соціокультурними та особистісними цінностями, що сприяє соціалізації особистості учнів, а також підвищенню ефективності співдіяльності суб’єктів за реалізації спільних цілей у процесі модернізації загальноосвітніх навчальних закладів з певним профільним спрямуванням навчання.

Організаційно-управлінську компетентність у контексті досліджуваної проблеми визначено як своєрідне інтегральне утворення (професійно цінні знання, вміння, особистісні якості), сформоване на основі «Я-концепції», що обумовлює здатність керівника, вчителів до ухвалення як стратегічних, так і тактичних рішень відповідно до цілей та концепції розвитку загальноосвітнього навчального закладу, що цілеспрямовано формує профільно орієнтований цілісний освітній простір.

Теоретичними основами формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу обумовлюються відповідні блоки: концептуально-цільовий, інформаційно-методичний, змістово-технологічний, організаційно-управлінський (Додаток 1). Уточнено й адаптовано до особливостей формування цілісного освітнього профільно орієнтованого простору загальноосвітнього навчального закладу низку принципів: принцип концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; принцип забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; принцип забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; принцип орієнтації освітнього простору на формування умов, оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників.

З огляду на зазначене окреслено загальні підходи до структурування продуктивного освітнього простору (інноваційного за рівнем), а також схарактеризована логіка його розвитку.

В закладі – організаційно-дидактичні аспекти формування цілісного освітнього простору профільного навчання – обґрунтовуються критерії та параметри формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору, розкривається розроблена структурно-функціональна модель його розвитку, а також визначаються організаційно-дидактичні умови забезпечення ефективності розвитку профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Зважаючи на те, що феномен цілісного освітнього простору є досить складним і поліфункціональним, розроблялися блоки показників ефективності, які мають високий інтегрувальний потенціал і найбільшою мірою визначають якість освітніх послуг, інтегрально – якість функціонування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Доведено, що рівень цілісного освітнього простору можна визначати через діагностику зазначених блоків діяльності, які дають можливість не лише оцінити продуктивність освітньої системи, а й отримати такі характеристики, що дадуть можливість комплексно її проаналізувати, визначити вагомі досягнення та найбільш проблемні зони задля забезпечення ефективності проектування наступного етапу її розвитку. Рівень (загальноосвітній та профільний) навчальних досягнень учнів діагностувався за окремим блоком показників, виходячи з традиційної 12-бальної системи оцінювання.

На основі сутності, структурної організації, базових показників якості освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з профільним спрямуванням навчання розроблено структурно-функціональну модель його розвитку. За логікою поетапного розвитку освітньої системи виокремлено складові, які реалізують функції системотвірних на відповідних етапах діяльності: цільова –   формування блоку цінностей, цілей, проектування основи їх реалізації у загальноосвітньому навчальному закладі; процесуальна – адекватна організація педагогічного процесу, формування реальних компетенцій педагогів, інших суб’єктів освітньої системи на основних теоретичних засад інноваційної, компетентнісної освіти; модернізація змісту, добір адекватних технологій його реалізації, що детермінує необхідність інтеграції змісту навчальних предметів, забезпечує формування загальноосвітніх та профільно спрямованих компетентностей учнів, об’єднуючи всі навчальні предмети навколо реалізації визначених у загальноосвітньому навчальну закладі профілів і відповідних цілей навчання з використанням позашкільних форм роботи; діагностична – контрольно-аналітична діяльність з визначення загальної результативності формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Логіка формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору з відповідним змістово-технологічним наповненням складових унаочнюється у розробленій структурно-функціональній моделі (Додаток ).

Отож, проектування моделі реалізує логіку інтеріоризації концепції та проекту розвитку профільно орієнтованого освітнього простору у всі види, форми та методи організації навчального процесу, діяльності загальноосвітнього навчального закладу загалом, що в комплексі забезпечує модернізацію функціонування навчального закладу як профільно орієнтованої освітньої системи, що розвивається за інноваційних технологій.

Особливого значення в моделі набувають організаційно-дидактичні умови як комплекс системотвірних зовнішніх параметрів та внутрішніх чинників, які визначають ефективність організаційно-дидактичної складової діяльності загальноосвітнього навчального закладу, формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, забезпечуючи продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу і спрямовуючи їх зусилля на розвиток освітньої системи за стандартами компетентнісної освіти. Умови ефективного формування профільно орієнтованого освітнього простору: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління у всіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу.

Концепцію експериментального дослідження розроблено відповідно до теоретичних основ формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу, з урахуванням  структурно-функціональної моделі його розвитку, а також визначених організаційно-дидактичних умов змістово-технологічного забезпечення навчально-виховного процесу. Розроблено програму експериментального дослідження (вибір об’єктів дослідження, розподіл на контрольні та експериментальні групи на основі вибірки, формування комплексу методик статистичної обробки отриманих результатів). Визначено комплекс процедур щодо методичного забезпечення підготовки та проведення експерименту: формування комплекту експериментальних матеріалів (анкети, тести, завдання для діагностики, програми спостережень), комплексу методів фіксації та обробки результатів експерименту, тиражування матеріалів для практичного використання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 практичного використання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У ході реалізації констатувального етапу педагогічного експерименту здійснено діагностику рівня сформованості загальноосвітніх та профільно спрямованих компетентностей учнів, рівень сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору за базовими показниками якості. За результатами констатувального етапу експерименту виявлено, що найбільша частина учасників експерименту демонструє задовільні та достатні показники навчальних, профільно спрямованих компетентностей (від 36,9 до 50,6% учнів показали задовільний рівень сформованості мислення в процесі розв’язання проблемних задач правознавчого характеру, від 34,3 до 37,2% учнів – задовільний рівень правосвідомості). Результати досліджень за критеріями «мотивація до саморозвитку» свідчать про те, що найбільша кількість учнів показали достатній рівень (від 46,1 до 49,7%). За критерієм «пізнавальний інтерес, здатність до ефективної навчальної праці», відповідно, – 40,2–41,3%. Слід зазначити, що ці показники тісно корелюють між собою та з показниками результатів дослідження рівня правознавчих компетентностей. Цей факт обумовлений рівноцінним впливом наявності або відсутності (низького рівня сформованості) цілісного освітнього простору на ці аспекти навчальної діяльності. Дослідження за критерієм «рівень творчої діяльності» виявило вищі результати (високий – 19,7–23,0%; достатній – від 36,8 до 35,9%; задовільний – від 22,0 до 18,8%), що пояснюється як високим потенціалом творчого розвитку учнів, так і орієнтацію їх на творчість як на вищий рівень навчальних досягнень за 12-бальною системою оцінювання. Отож, застосування діагностичного інструментарію (анкети, тести, педагогічне спостереження, контрольні завдання) дало змогу з’ясувати, що рівень сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору є недостатнім, тобто таким, що не забезпечує високий рівень профільно спрямованих компетентностей учнів, не сприяє переходу загальноосвітнього начального закладу на інноваційні, компетентнісні технології реалізації навчально-виховного процесу.

Система експериментального навчання забезпечила комплексний підхід до формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Зокрема, було забезпечено інтеграцію: концептуально-цільової складової як детермінанти стратегії і тактики розвитку освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу з формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; інформаційно-методичної – як системи попередньої підготовки інформаційних, методичних матеріалів для модернізації освітньої діяльності; змістово-технологічної – як такої, що проектувала зміни у змісті освітньої діяльності, у технологіях організації навчально-виховного процесу. Проводилася системна робота з підвищення рівня компетентностей учителів в умовах реалізації профільного навчання з огляду на інноваційність освіти, оновлення педагогічної практики, що позитивно вплинуло на функціонування загальноосвітніх навчальних закладів і формування в них профільно орієнтованого цілісного освітнього простору.

Зазначені підходи реалізувалися через блок профільних предметів, систему позаурочної роботи, а також співпрацю з позашкільними установами та організаціями. Використовувалася система форм і методів навчально-виховної діяльності з домінуванням інтерактивності та особистісної орієнтованості.

Результати контрольного етапу експерименту засвідчили позитивні зміни за всіма критеріями загальноосвітніх і профільно спрямованих компетентностей учнів.

 

Таблиця 1

Кількісний розподіл учнів експериментальних та контрольних груп

(у %) за критеріями та рівнями профільно спрямованих компетентностей

 

Показники   Рівні	ПРОФІЛЬНО СПРЯМОВАНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
	Контрольні класи (у %)				Експериментальні класи (у %)
	К1	К2	К3	К4	Е1	Е2	Е3	Е4
Висо   Високкий	9,20	9,60	11,00	8,80	14,60	14,40	14,00	13,70
Дос     Достатній	46,20	47,00	41,70	40,30	59,20	61,60	58,50	56,80
Задо    Задовільний	36,50	34,70	35,80	42,00	20,10	18,50	21,60	22,90
Низ     Низький	8,10	8,70	11,50	8,90	6,10	5,5%	5,90	6,60
Усь     Усього	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00

 

Стосовно діагностики рівня сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, то слід відзначити, що за всіма критеріями спостерігається позитивна динаміка нарощування якісних показників в експериментальних групах, що вказує на позитивний вплив системи експериментального навчання, його комплексність, орієнтованість на позиції, що мають статус системотвірних. У табл. 2 подано узагальнені результати, які обраховувалися як середньостатистичні показники рівня сформованості освітнього простору за визначеними блоками критеріїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнена подається інформація, що конкретизує показники за вказаним комплексом критеріїв. Так, концептуально-цільовий базис формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу на констатувальному етапі експерименту є малоефективним: більшою мірою він формально існує (концепція та програма розвитку загальноосвітнього навчального закладу) і не є інтегрувальним  чинником такої освітньої системи, тим більше профільно орієнтованого цілісного освітнього простору. Що стосується дослідження за критеріями «сформованість концепції інноваційного розвитку профільної освітньої системи» (8,9–9,3% для задовільного рівня) та «об’єднання суб’єктів освітньої системи навколо спільних цілей» (8,2–9% – задовільний), то практично нульові показники високого та достатнього рівнів вказують на відсутність концептуального базису розвитку ЗНЗ та плану переходу на інноваційну компетентнісну систему реалізації профільного навчання засобами профільно орієнтованого цілісного освітнього простору. Діагностика компетентностей учителів, їх здатності до професійного саморозвитку, які свідчать отримані результати, показала: більшість учителів працюють за інформаційно-репродуктивними технологіями, а рівень сформованості теоретико-практичної готовності до переходу на компетентнісну модель реалізації навчально-виховного процесу, його змістово-технологічне забезпечення є недостатніми. Якісні показники організаційно-управлінської діяльності також становлять низький рівень. Відсоткові показники рівня «високий» за обома критеріями знаходяться на рівні 12,0–14,0%. Це зумовлено домінуванням інформаційно-репродуктивної системи навчання, пріоритетністю стандартизованих моделей організації навчально-виховної діяльності (а відтак, і суб’єкт-суб’єктної взаємодії), директивно-адміністративними чинниками у системі управління загальноосвітніми навчальними закладами.

Слід зазначити, що в процесі експериментальної роботи намітилась позитивна динаміка за критеріями сформованості концептуально-цільової основи розвитку освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору (збільшення задовільного рівня з 20,0 до 29,2%). Відчутну динаміку зростання показників зумовила робота з визначення системотвірних цілей розвитку ЗНЗ на основі формування концепції інноваційної реалізації профільного навчання (з 9,3 до 29,2%). Також підвищилися результати за інформаційно-розвивальним блоком показників. Так, за критерієм «ефективність навчально-виховного процесу» фіксується збільшення показників з 21,0% до 31,4%. За критерієм «мотивованість до інноваційної діяльності, професійного росту» – з 25,0 до 29,1%. За критерієм «суб’єктність позиції у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу» – з 16,0% до 28,0%. Отримані результати свідчать про високий рівень взаємозалежності складових, на що вказує практично рівнозначність усіх критеріїв за пріоритетністю, а відтак, і необхідність комплексного підходу до формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. У результаті експериментальної робота зі створення такого простору з’явилися відсоткові показники (порівняно з констатувальним етапом експерименту) рівня «достатній». Загальноосвітні навчальні заклади вийшли на зазначений рівень сформованості за показниками (відповідно від 14,6 до 21,0%). Така сама динаміка зростання фіксується і за іншими показниками рівня сформованості профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Результати експерименту піддано кількісному та якісному аналізу із застосуванням статистичного показника χ² – критерію однорідності, показники контрольного експерименту порівнювалися з показниками констатувального за аналогічними критеріями.

Загалом, результати експерименту інтегрально показали, що експериментальна програма розвитку профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу, сформована на коректних теоретико-методичних засадах, отримала в процесі формувального експерименту адекватне змістово-технологічне забезпечення. Апробація і впровадження відбувалися з дотриманням відповідних педагогічних, організаційно-дидактичних умов.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Теоретичний аналіз проблеми дослідження й отримані результати експериментальної роботи дали підстави для формулювання висновків.

Здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання проблеми формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього закладу через обґрунтування відповідної структурно-функціональної моделі, змістово-технологічне забезпечення та організаційно-дидактичні умови її ефективної реалізації.

1. З’ясовано сутність цілісності освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як соціокультурного, педагогічного феномена. Схарактеризовано теоретичні засади його формування, за яких забезпечується ефективність профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.    Цілісність профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як системи є результатом узгодженої взаємодії складових цієї системи, що уможливлює: актуалізацію механізмів саморозвитку відповідних складових; успішне досягнення кінцевого освітнього результату – формування компетентного випускника, здатного в подальшому набувати компетенції за обраним профілем навчання (профільні компетенції); забезпечення суб’єктності учасників освітньої діяльності; формування позитивної атмосфери, сприятливого психологічного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі.

Виокремлено характеристики цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, що вказують на його феноменальну сутність як складного утворення, в якому функціонують різнорівневі та різнотипні підсистеми, узалежнені від взаємозв’язків, що детермінуються інноваційними освітніми процесами. Цілісний профільно орієнтований освітній простір є моделлю соціокультурного, педагогічного простору, за якого забезпечується інтеграція діяльності його суб’єктів. Означений простір детермінується наявністю структурованої системи педагогічних чинників, що сприяють розвитку та саморозвитку освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до концепції його розвитку і профільної спрямованості.

Теоретичними основами формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу обумовлюються відповідні блоки: концептуально-цільовий, інформаційно-методичний, змістово-технологічний, організаційно-управлінський. Уточнено й адаптовано до особливостей формування цілісного освітнього профільно орієнтованого простору загальноосвітнього навчального закладу низку принципів: принцип концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; принцип забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; принцип забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; принцип орієнтації освітнього простору на формування умов, оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників.

2. Встановлено, що базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу детермінуються, з одного боку,  чинними правовими актами в галузі освіти, освітніми стандартами, а з  іншого, вимогами до реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання учнів з урахуванням  реальних умов їх саморозвитку, самоактуалізації, реалізації творчого потенціалу. Такі ознаки як перманентність і цілеспрямованість взаємодії суб’єктів у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу спонукають до самоудосконалення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів.  У цьому контексті організаційно-управлінську компетентність визначено як своєрідне інтегральне утворення (професійно цінні знання, вміння, особистісні якості), сформоване на основі «Я-концепції», що обумовлює здатність керівника, вчителів до ухвалення як стратегічних, так і тактичних рішень відповідно до цілей та концепції розвитку загальноосвітнього навчального закладу, що цілеспрямовано формує профільно орієнтований цілісний освітній простір.

Загалом функції та базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу визначаються: рівнем забезпеченості навчально-виховного процесу суб’єктності, особистісної орієнтованості учня, рівнем сформованості профільно спрямованих компетентностей, що готує його до ефективної пізнавальної діяльності, самореалізації в освітньому і життєвому просторі. Відповідно, виокремлено такі компетенції вчителів: фахові; психолого-педагогічні; організаційно-управлінські; методичні.

3. Обґрунтовано критерії і параметри формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору, розроблені з метою забезпечення модернізації навчально-виховної системи загальноосвітнього навчального закладу й узгодженої взаємодії суб’єктів профільно орієнтованої освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу, що сприяє підтримці ефективності її функціонування та програмування перспектив розвитку, а також удосконаленню профільно орієнтованого освітнього простору, за якого формується інтегрований зміст навчальної діяльності відповідного профілю з високим соціокультурним, життєтворчим потенціалом.

На тлі постійної оптимізації процесів суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що є основою збагачення позитивного мікроклімату освітнього процесу соціокультурними та особистісними цінностями, соціалізації особистості учнів, а також підвищення ефективності співдіяльності суб’єктів за реалізації спільних цілей у процесі модернізації загальноосвітніх навчальних закладів з певним профільним спрямуванням навчання, вироблені критерії і параметри є ефективним механізмом удосконалення розвитку ЗНЗ.

Зважаючи на те, що феномен цілісного освітнього простору є досить складним і поліфункціональним, розроблено блоки показників ефективності, які мають високий інтегрувальний потенціал і найбільшою мірою визначають якість освітніх послуг, інтегрально – якість функціонування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Доведено, що рівень цілісного освітнього простору можна визначати через діагностику зазначених блоків діяльності, які дають можливість не лише оцінити продуктивність освітньої системи, а й отримати такі характеристики, що дадуть можливість комплексно її проаналізувати, визначити вагомі досягнення та найбільш проблемні зони задля забезпечення ефективності проектування наступного етапу її розвитку. Рівень (загальноосвітні та профільний) навчальних досягнень учнів діагностувався за окремим блоком показників, виходячи з традиційної 12-бальної системи оцінювання.

Інтегрально комплекс критеріїв і показників дає можливість визначати рівень сформованості профільно орієнтованого освітнього загальноосвітнього навчального закладу, його ефективність та практичний вплив на якісні характеристики навчально-виховного процесу.

4. На основі сутності, структурної організації, базових показників якості освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з певним профільним спрямуванням навчання розроблено структурно-функціональну модель його розвитку і відповідну програму. За логікою поетапного розвитку освітньої системи виокремлено складові, які реалізують функції системотвірних на відповідних етапах діяльності: цільова –   формування блоку цінностей, цілей, проектування основи їх реалізації у загальноосвітньому навчальному закладі; процесуальна – адекватна організація педагогічного процесу, формування реальних компетенцій педагогів, інших суб’єктів освітньої системи на основних теоретичних засад інноваційної, компетентнісної освіти; модернізація змісту, добір адекватних технологій його реалізації, що детермінує необхідність інтеграції змісту навчальних предметів, забезпечує формування загальноосвітніх та профільних компетентностей учнів, об’єднуючи всі навчальні предмети навколо реалізації визначених у загальноосвітньому навчальну закладі з профільним спрямуванням навчання цілей з використанням позашкільних форм роботи; діагностична – контрольно-аналітична діяльність з визначення загальної результативності формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Особливого значення в моделі набувають організаційно-дидактичні умови як комплекс системотвірних зовнішніх параметрів та внутрішніх чинників, які визначають ефективність організаційно-дидактичної складової діяльності загальноосвітнього навчального закладу, формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, забезпечуючи продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу і спрямовуючи їх зусилля на розвиток освітньої системи за стандартами компетентнісної освіти. Умови ефективного формування профільно орієнтованого освітнього простору: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління у всіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу.

Розроблена система форм і методів організації навчальної діяльності спрямована на дидактичне забезпечення формування цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з профільним правовим спрямуванням навчання.

У загальному підсумку зазначимо, що експериментальна перевірка ефективності формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу засвідчила позитивну динаміку розвитку всіх сегментів системи відповідно до базових критеріїв якості.

Результати експериментального навчання свідчать про коректність концептуально-теоретичних базових позицій, структурно-функціональної моделі формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, яка отримала відповідне дидактичне, методичне забезпечення.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування та розвитку цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Перспективність розроблення досліджуваної проблеми вбачаємо в обґрунтуванні логіки деталізованого поетапного розвитку профільно орієнтованого освітнього простору, максимально враховуючи наявний потенціал, сформований досвід освітньої діяльності, а також у більш глибокому та системному дослідженні дидактичних аспектів управлінської діяльності загальноосвітнім навчальним закладом з огляду на формування системи профільного навчання як цілісності і її здатності до постійного саморозвитку.

 

 

3.Визначення цілей векторів розвитку основних напрямів діяльності

 

        Досягти поставлених успішних результативних цілей ТНВК ШПЛ №2 допоможе визначення розвитку основних напрямів його діяльності. За циклічним спрямуванням вгору, вперед сьогодення вимагає сучасних, інноваційних підходів до навчання і виховання учнів, згідно визначених державних стандартів, компетентностей, створення комфортних умов для перебування в закладі різних категорій дітей. Тому заклад визначає основні напрями діяльності та їх стратегічний розвиток.

Напрям 1. Освітнє середовище

1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.

2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

 

Щоб забезпечити високий рівень безпечного та комфортного освітнього середовища, що є однією з важливих умов перебування учнів у закладі планується:

• Завершення облаштування території закладу (відпочивальної зони), докомплектація базової спортивної площадки (оформлення екостадіону ), завершення обгородження будівлі головного корпусу, будівництво і оформлення бази для спортивних занять (додаток 1).
• Ліквідація, або реорганізація незавершеного будівницва.
• Організація окремої ігрової зали для дітей в корпусі початкової школи (сучасний капітальний ремонт виділеного приміщення).
• Удосконалення електро і антипожежної систем.
• Організація зон відпочинку для учнів біля головного корпусу школи (реорганізація матеріально застарілих теплиць).
• Сучасний капітальний ремонт навчальних кабінетів трудового навчання (для дівчат), фізики, хімії.
• Завершення капітальних ремонтів харчоблоку їдальні, буфету.
• Перекриття даху будівлі, облаштування згідно пожежної безпеки.
• Обладнання приміщення засобами автоматичної пожежної сигналізації.
• Продовження впровадження проєкту «Тарілка здорового харчування» з урізноманітненням меню асортименту продуктів в буфеті.
• Формування власної політики щодо безпечного користування мережею інтернет, яка передбачає наявність контет-фільтрів, антивірусних програм та їх власне оновлення, моніторинг шкільних ресурсів (вебсайт, сторінки у соціальних мережах) на предмет розміщення на них несанкціонованої інформації, забезпечення і педагогів і учнів навчанням щодо безпечного користування мережею інтернет. Інформаційно-цифрова компетентність має стати наскрізною в усіх предметах та курсах освітньої програми закладу.
• Завершити облаштування психолого-педагогічного кабінету (з палаткою для релаксації школярів).
• Видати методичку (узагальнити методи і прийоми) адаптації школярів в освітній процес.
• Запровадити обов’язковий всеобучний лекторій батькам про відповідальність за булінг в дитячому середовищі.
• Розробити сучасний інфостенд, інфоюрок (з перебігом інформації) для учасників освітнього процесу.
• Привести приміщення закладу в сучасний гнучкий дизайн (помірне використання світла, кольору, текстури).
• Організувати кімнату – кабінет для дітей ООП (особливими освітніми потребами).
• Розробити окремі методички-курсівки, де узагальнені методи і прийоми в системі відповідних технологій: особистісно орієнтоване навчання, індивідуальна освітня траєкторія, формувальне оцінювання, кооперативне навчання, SMART-технології для дітей з особливими освітніми потребами, піскова терапія, арт-терапія, ігрова терапія.
• Запропонувати вчителям пройти тренінги, курси та семінари з проблематики ООП.
• Створити піклувальну раду в закладі.
• Організувати банк даних ІПР (індивідуальна програма розвитку).
• Організувати конкурс учнівських робіт «Історія моєї родини».
• Удосконалити заходи з теми здоровий спосіб життя (тренінги, брейн-ринги, конкурси, походи на природу).
• Організувати в школі читальний зал «Її величність – книга ». Створити на базі бібліотеки шкільний бібліотечно інформаційний центр ШБІЦ.
•  

 

 

Напрям 2. Здобувачі (учні)

1. Удосконалення наявної відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

3. Спрямування системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Стратегія передбачає зміни у системі оцінювання здобувачів освіти.

• Урізноманітнити оцінювання результатів навчання, заоохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку (удосконалити формувальне оцінювання)
• Організувати блок сучасної інформації про види оцінювання для учнів, батьків «Знаємо. Вміємо. Зможемо.»
• Запровадити метод оцінювання «Портфоліо», де підвищення ролі особистої самооцінки учня в отриманні результатів.
• Використовувати моніторинг самооцінювання закладу з використанням міжнародних моніторингів PISA, TIMSS.
• Створити «Ярмарок інноваційних ідей» (конференції, семінари, вебінари) де наскрізними методами навчання є мотивація до навчання.
• Організувати кімнату учнівського самоврядування «Знання. Пошук. Успіх.»
• Розробити авторську програму закладу «Навчання впродовж життя», де здобувач отримує розуміння ключової компетентності вчитися впродовж життя, що є здатністю до пошуку і засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організація навчального прорцесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя (Концепція «Нова українська школа»).
• Удосконалювати та розв’язувати проблемні завдання розвитку ТНВК ШПЛ №2 в системі навчання і виховання учнів – це ефективне впровадження в освітній процес сучасних досягнень психології та педагогіки; здійснення навчання за принципом самонавчання і саморозвитку; виховання на засадах гідності, патріотизму, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії; поширення впливу розумових дій; ігрових ситуацій на вивчення навчальних предметів; надання здобувачам можливостей для розвитку їх природних нахилів,  здібностей і обдарованості, творчого мислення, набуття компетентностей (згідно Закону України «Про освіту»), для успішної адаптації в системі суспільно-громадянських відносин; активізація діяльності учнівського самоврядування як важливого демократичного органу; надання учням брати активну участь у міжнародних освітніх проєктах, освітніх конференціях, семінарах, фестивалях, тощо; підготовка фізино здорових вольових особистостей, спроможних переносити життєві труднощі.

 

Напрям 3. Педагоги

1. Ефективне планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетнтностей здобувачів освіти.

2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівникками закладу освіти.

4. Календарно-тематичне планування не з профільних предметів, інтегрує з темами профільного навчання (правоосвіта і правовиховання)

5. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

 

- Удосконалення планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти. При цьому враховуючи державні стандарти загальної середньої освіти, навчальні програми предметів (курсів), модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою, освітню програму закладу освіти).

- Створити відповідні умови, мотивацію для педагогів (премія, заохочення, тощо) з метою залучення їх до видавництва авторських програм.

- Організувати педагогічну роботу де виокремлювати такі етапи: обговорення вровадження компетентнісного підходу, планування роботи вчителя, вивчення роботи педагогів.

- Запровадити захід – аналітичний висновок, в якому виокремити позитивні моменти роботи педагогів та проблеми, які виникають у процесі застосування компететнісного підходу до навчання.

- Удосконалювати майстер-класи вчителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у процесі викладання.

- Розробки навчальних занять учителів (відмінних, успішних заходів, уроків) оприлюднювати на вебсайті закладу.

- Удосконалити навчальні програми, що використовуються педпрацівниками в організації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, що потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу), перебувають на дистанційній формі навчання,  довготривалому лікуванні, потребують відповідного періоду адаптації, прибули з інших закладів освіти

 

 

 наприклад з вивченням мов національних меншин), випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу, мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання, мають особливі освітні потреби.

• Реорганізувати методичний кабінет закладу в сучасну «Педагогічну світлину» з відповідною медіатекою де : розробки, плани, конспекти, сценарії проведення навчальних занять, додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків, тестові та перевірочні контрольні роботи та моніторинги, практичні і проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома, завдання для самостійного опрацювання учнями, навчальні програми, календарно-тематичні плани, електронні освітні ресурси для дистанційного навчання, інші інформаційні ресурси.
• Продовжити удосконалювати портфоліо для вчителів як інструмент, який показує компетентність вчителя в певній сфері.
• Удосконалювати навчальні плани з вплетенням основних аспектів виховання під час проведення навчальних занять. Це повага гідності,прав і свобод людини, повага до культурної багатоманітності, визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права, розвиток громадянської свідомості та відповідальності, розвиток навичок критичного мислення, розвиток навичок співпраці та командної роботи, формування здоровогоі екологічного способу життя, статеве виховання та виховання гендерної рівності, інші виховні аспекти.
• Використання педагогічними працівниками інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі а саме: створення електронних освітніх ресурсів, інтенсифікація роботи з документами, комунікація з учнями та батьками, створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді, використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо), розроблення моніторингових робіт, створення електронних каталогів і баз даних, використання хмарних сховищ документів, використання електронних підручників в освітньому процесі, підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом, отримання актуальної освітньої інформації.
• Створити банк даних джерельної бази підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педпраціників. Що фіксує динаміку за певний час, забезпечує неперервний процес освіти і самоосвіти, відзначає результати діяльності, дозволяє виявити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.
• Продовжувати організовувати заходи, що сприяють здійсненню інноваційної діяльності педагогів, участі їх  в освітніх проєктах, залучення їх до роботи як освітніх експертів.                                    
• Створювати відповідні умови для налагодження співпраці, педагогіки партнерства освітнього процесу, педагогічного наставництва, академічної доброчесності.          

 

 

Напрям 4. Управління

1. Організація стратегічних заходів розвитку, система планування діяльності закладу, моніторингу виконання поставлених цілей і завдань.

2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

3. Аналіз і ефективність, прогнозуванння кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму,дитиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.

5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

 

• Продовжити удосконалювати базисну наявну систему планування розвитку освіти, з врахуванням сучасних вимог, форм і прийомів. При цьому враховувати: визначення цінностей, аналіз і характеристика поточного стану справ закладу, перспектива розвитку на кілька років вперед, зміст освітньої діяльності, розвиток матеріальної бази, позиція засновника, методика і прийоми досягнення поставлених цілей.
• Удосконалити систему самооцінювання (анкетування, бесіди, спостереження, інтерв’ювання).
• Розробити власні заходи для організації сталої системи документознавства в школі, створення робочих груп для написання основних стратегічних заходів розвитку закладу, створення документу про внутрішю систему забезпечення якості освіти у закладі. При цьому враховуючи: ефективність плнування педагогічної діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти, постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності, співпраця зі здобувачами освіти, їхніми батьками чи іншими законними представниками, організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
• Продовжити удосконалення управлінських якостей керівника закладу відповідно до вимог сучасності, особливо організація менеджменту освіти, механізми взаємодії з шефами школи.
• Створення піклувальної ради закладу.
• Запровадити посаду заступника директора з питань наукової, інноваційної діяльності, юрист-діловод закладу.                                                             
• Продовжувати удосконалювати способи, методи, заходи, що сприяють створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує   12 конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.
• Організувати постійнодіючу медіашколу для батьків «Знай. Вивчай. Розрізняй.» де ознайомлення з основними документами закладу, методика розгляду звернень, навчання і розуміння критичного мислення в процесі отримання будь-якої інформації, елементарних правових знань прав і обов’язків учасників освітнього процесу (особливо в подоланні булінгу серед учнів).
• Удосконалювати інформаційний блок управлінської діяльності на сайті закладу з урахуванням поваги, конструктивності, відкритості, неформальності, прозорості.
• Продовжувати формувати кадровий склад таким чином, щоб забезпечити його оптимізацію, специфіку до профільності, розробити положення про конкурс на заміщення вакантних посад.
• Розробити заходи мотивації педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності. Система заходів має включати матеріальне і не матеріальне заохочення.
• Удосконалити базу даних та схему сприяння підвищення кваліфікації педагогічних працівників з використанням онлайн-платформ для професійного самовдосконалення. Наприклад: платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, студія онлайн-освіти EdEra.
• Утверджувати, урізноманітнювати форми педагогічного спілкування. Наприклад: «Клуб інноваторів», «Педагогічні посиденьки», «Професійна рада», «Педагогічний консиліум», а також долучитися в участь професійного спілкування руху вчительських (не) конференцій EdCamp.
• Розробити заходи, що сприяють розробці авторських програм педпрацівників (наприклад конкурс на участь в номінації «Програма на успіх»)
• Удосконалення і утвердження запровадження педагогічного партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.
• Розробити систему з створенням робочої групи для активної участі в проєктах громадського бюджету.
• Продовжувати утверджувати умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
• Розробити власну методику регулятивного спостереження і контролю за системою формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності, утверджуючи і виконуючи існуюче положення про академічну доброчесність в закладі.
• Формувати власні заходи, що утверджують фінансову дисципліну в закладі, подолання корупції, тощо.        

 

Напрям 5. Комунікативна співпраця закладу з вищими навчальними закладами, державними організаціями, громадськістю як основа компетентнісного розвитку учня в системі його успішної адаптації в соціумі.

1. Удосконалення механізмів взаємоспівпраці.

2. Утвердження системи спільних заходів освітнього процесу в галузі профільної освіти, всеукраїнського і міжнародного рівня.

3. Формування спільних робочих груп для випуску методичок, авторських програм, індивідуальних програм для ООП з метою підвищення рівня результативності навчання і виховання учнів профільно орієнтованого цілісного освітнього простору.

4. Організація педагогічної діяльності з сумісним переплетенням викладацької і педагогічної для підвищення результативності  допрофільних і профільних знань здобувачів.

• Утверджувати створені умови для педагогічної співпраці і партнерства в системі цілісного профільно орієнтоваго освітнього простору.
• Організовувати фестивалі, брейн-ринги з використанням онлайн-ресурсів з представленням проєктів зі змістом якісної співпраці і педагогічного партнерства.
• Продовжувати утверджувати авторський захід Всеукраїнського правового форуму «Формула успіху правової держави очима дітей» (з міжнародною участю). Узагальнити матеріали в навчально-методичний посібник  «Дитячий форум «Формула успіху правової держави очима дітей» як крок до громадянської зрілості»
• Створити карту, банк даних, схему, розробити графіки заходів педагогічного партнерства в системі цілісного профільно орієнтованого освітнього простору.
• Розробити заходи з залученням учасників батьківської спільноти, міської громади, суб’єктів педагогічного партнерства для обговорення тем з метою підвищення якості навчання і виховання школярів їх профоільних знань, що відповідають сучасним вимогам і стандартам державної освіти (наприклад «Правова культура і правосвідомість громадян України», «Десять перших кроків до становлення і утвердження громадянської позиції», «Мій перший курс університету «Життя», «Школа медіаграмотності», «Незнання не звільняє...», «Право= Воля+Закон»)   
• Запровадити скриньку – базу ідей в системі педагогічної співпраці ТНВК ШПЛ №2 з суб’єктами педагогічного партнерства 

 

 

 

4.Випускник ТНВК ШПЛ №2 за новою стратегією розвитку

 

 

 

Новий історичний виток у становленні і розвитку українскьої держави покликаний сформувати правосвідому, авторитетну націю, яка займає гідне місце в системі успішних країн світу, з розвитком демократизації муспільства і стане рівноправним партнером міжнародного права. Ось чому правова освіта і виховання маленьких, юних громадян України є прерогативою і основною метою педагогічної діяльності колективу ТНВК ШПЛ №2. А також безперечно ця мета є складова основної державної мети – це  всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованій взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

        Досягнення цієї мети, згідно державної нормативної бази, основних законів держави в освіті, освітній діяльності забезпечуються шляхом формування ключових компетентностей необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Випускник ТНВК ШПЛ №2 за новою стратегією розвитку це:

патріот своєї держави;

правоосвічений із високою правовою культурою;

медіаграмотний, здатний критично мислити;

вільно володіє державною мовою;

здатний спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математично компетентний;

компетентний у галузі природничих наук, техніки і технології;   

інноваційний;                                                     

екологічно компетентний;                                                               

інформаційно-комунікаційно компетентний;

здатний навчатися впродовж життя;

громадянсько та соціально компетентний, що пов’язано з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурно компетентний;

підприємливий і фінансово грамотний;

Випускник ТНВК ШПЛ№2 вміє з розумінням висловлювати власну думку усно і письмово, критично мислить, здатний логічно обгрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми та успішно співпрацювати з іншими людьми.

        Стратегія розвитку передбачає якнайшвидше виявлення індивідуальних нахилів та здібностей кожного учня для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації.

        Допомагати формувати оптимальну траєкторію розвитку кожної особистості покликані кваліфіковані педагоги разом з практичним психологом та соціальним педагогом, які запроваджують заходи, програми із запобіганням дискримінації, насильства та знущання в освітньому середовищі.

Процеси розвитку, навчання, виховання і соціалізації в ТНВК ШПЛ №2 за новою Стратегією покликані виховати випускника конкурентноздатним на європейських та світових просторах сучасного світу. 

 

5. Реалізація завдань Стратегії розвитку ТНВК ШПЛ №2

Нормативне забезпечення реалізації викладених вище завдань здійснюється на засадах таких документів:

1. Статут.

2. Стратегія розвитку.

3. Освітня програма.

4. Регламент (правила внутрішнього розпорядку) роботи .

5. Положення про піклувальну раду.

6. Положення про батьківський комітет .

7. Положення про учнівське самоврядування.

8. План підвищення кваліфікації, атестації та сертифікації

педагогічних працівників на перспективу 5-ти років.

9. Розроблені кошториси.

10. Після прийняття Верховною Радою України нового освітнього

законодавства та схвалення Міністерством освіти і науки України

відповідних підзаконних актів для його впровадження у Школі

можуть бути розроблені й інші нормативні документи

 

6.Очікувані результати

1. Високе освітнє середовище в закладі, збільшення контингенту учнів ліцею, спрямованих на юридичну професію.

2. Максимально висока результативність згідно моніторингових процесів навчання і виховання здобувачів.

3. Стійка тенденція до підвищення рейтингу закладу за результатами ДПА у форматі ЗНО.

4. Відповідність якості виховного простору чинному стандартові (безпечний, моральний, сповнений довіри, вільний, демократичний, патріотичний, відкритий).

5. Сталий розвиток і партнерські стосунки.

6. Академічна, економічна та фінансова автономія закладу.

7. Успішна сертифікація педагогічних працівників.

8. Максимально сучасні навчальні кабінети.

9. Організоване середовище для інклюзивного навчання.

10. Дієві піклувальна рада, колективі органи управління закладом та органи громадського самоврядування.

11. Документація закладу укладена відповідно до нормативів та методики сучасного чинного законодавства.

12. Існування сталої фукціонуючої моделі моніторингу та самооцінювання якості освітніх послуг ліцею.

13. Зростання позитивного іміджу та конкурентноздатності на ринку освітніх послуг.

14. Налагодження ділових партнерських зв’язків з суб’єктами партнерства України та інших країн світу.

15. Висока організація харчування.

16. Оформлення безпеки інтернету.

17. Повний антибулінг.

18. Сформовані індивідуальні освітні траєкторії.

19. Авторська відзнака мотивації педагогічних працівників.

20. Інноваційна та експертна діяльність педагогічних працівників.

21. Громадське самоврядування.

22. Багатогранне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.   

23. Інтеграція освітнього процесу у зовнішній культурно-освітній простір.

24. Стійка академічна доброчесність.

25.  Розроблений інструментарій моніторингу і оцінювання якості впроваджееення стратегії розвитку.

7. Моніторинг і оцінювання якості впровадження Стратегії розвитку

Моніторинг процесу впровадження Стратегії полягатиме в збиранні і

фіксації даних про такі індикатори розвитку ТНВК ШПЛ№2:

- відсоток учнів та кількість класів, які навчаються досягають достатніх та

високих рівнів освіти;

- кількість учнів (по класах), рівень навчальних досягнень яких змінився

(на вищий або на нижчий) за результатами підсумкового (семестрового)

оцінювання та за результатами внутрішньошкільних, а також зовнішніх

моніторингових досліджень;

- середньостатистичний показник кількості учнів у класі;

- рейтинг ліцею за результатами ДПА у форматі ЗНО з української мови,

математики, історії України, іноземної мови (англійської);

- відсоток учнів, що вступили на навчання в вищі навчальні заклади, у т.ч.

на юридичні професії;

- відсоток педагогічних працівників – авторів навчальних програм та

проектів виховних справ;

- кількість педагогічних працівників, яким підвищена кваліфікація;

- відсоток сертифікованих педагогічних працівників.

- звіти за результати моніторингових досліджень та підсумки

самооцінювання якості освітніх послуг.

- висновки про імідж та конкурентноздатність ТНВК ШПЛ№2 на ринку освітніх послуг;

- сумарна кількість та географія навчальних закладів, з якими заклад

підтримує ділові партнерські зв’язки.

Систематичний аналіз отриманих даних дозволить встановити проміжні

та кінцеві результати реалізації цієї Стратегії, своєчасно виявити відхилення від

очікуваних результатів і провести необхідну корекцію, забезпечити ефективне

використання ресурсів закладу, мінімізувати ризики та негативні наслідки

впровадження передбачених у Стратегії заходів.

8. Ризики

1. Брак фінансування.

2. Форс-мажорні обставини.