НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ – ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ №2»

 

 

 

Слухач групи

_____________

Іванюк Інна Володимирівна,

директор, кандидат педагогічних наук

Тернопільського навчально-виховного

комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –

правовий ліцей №2»

 

 

 

Наковий керівник                                                                     До захисту

__________________                                                                 ___________________

__________________                                                               ___________________

 

 

2020 р.

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор ТНВК ШПЛ №2

_____________І. В. Іванюк

________________________

 

 

 

 

 

 

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості

освіти в Тернопільському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – правовий ліцей №2»

 

 

 

 

 

 

 

 

СХВАЛЕНО:

педагогічною радою ____________

 

 

 

 

1. Загальні положення

 

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» стаття 41  та з урахуванням специфіки загальноосвітнього навчального закладу профільного типу який працює за розробленою власною стуктурно-функціональною моделлю розвитку   цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

1. 1. В ТНВК ШПЛ №2 визначається, як особливість, впровадження і розбудова окремої інноваційної теми якості освіти - це формування профільно орієнтованого цілісного простору загальноосвітнього навчального закладу (додаток 1).

1. З’ясовано сутність цілісності освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як соціокультурного, педагогічного феномена. Схарактеризовано теоретичні засади його формування, за яких забезпечується ефективність профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Цілісність профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як системи є результатом узгодженої взаємодії складових цієї системи, що уможливлює: актуалізацію механізмів саморозвитку відповідних складових; успішне досягнення кінцевого освітнього результату – формування компетентного випускника, здатного в подальшому набувати компетенції за обраним профілем навчання (профільні компетенції); забезпечення суб’єктності учасників освітньої діяльності; формування позитивної атмосфери, сприятливого психологічного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі.

Виокремлено характеристики цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, що вказують на його феноменальну сутність як складного утворення, в якому функціонують різнорівневі та різнотипні підсистеми, узалежнені від взаємозв’язків, що детермінуються інноваційними освітніми процесами. Цілісний профільно орієнтований освітній простір є моделлю соціокультурного, педагогічного простору, за якого забезпечується інтеграція діяльності його суб’єктів. Означений простір детермінується наявністю структурованої системи педагогічних чинників, що сприяють розвитку та саморозвитку освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до концепції його розвитку і профільної спрямованості.

Теоретичними основами формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу обумовлюються відповідні блоки: концептуально-цільовий, інформаційно-методичний, змістово-технологічний, організаційно-управлінський. Уточнено й адаптовано до особливостей формування цілісного освітнього профільно орієнтованого простору загальноосвітнього навчального закладу низку принципів: принцип концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; принцип забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; принцип забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; принцип орієнтації освітнього простору на формування умов, оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників.

2. Встановлено, що базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу детермінуються, з одного боку,  чинними правовими актами в галузі освіти, освітніми стандартами, а з  іншого, вимогами до реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання учнів з урахуванням  реальних умов їх саморозвитку, самоактуалізації, реалізації творчого потенціалу. Такі ознаки як перманентність і цілеспрямованість взаємодії суб’єктів у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу спонукають до самоудосконалення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів.  У цьому контексті організаційно-управлінську компетентність визначено як своєрідне інтегральне утворення (професійно цінні знання, вміння, особистісні якості), сформоване на основі «Я-концепції», що обумовлює здатність керівника, вчителів до ухвалення як стратегічних, так і тактичних рішень відповідно до цілей та концепції розвитку загальноосвітнього навчального закладу, що цілеспрямовано формує профільно орієнтований цілісний освітній простір.

Загалом функції та базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу визначаються: рівнем забезпеченості навчально-виховного процесу суб’єктності, особистісної орієнтованості учня, рівнем сформованості профільно спрямованих компетентностей, що готує його до ефективної пізнавальної діяльності, самореалізації в освітньому і життєвому просторі. Відповідно, виокремлено такі компетенції вчителів: фахові; психолого-педагогічні; організаційно-управлінські; методичні.

3. Обґрунтовано критерії і параметри формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору, розроблені з метою забезпечення модернізації навчально-виховної системи загальноосвітнього навчального закладу й узгодженої взаємодії суб’єктів профільно орієнтованої освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу, що сприяє підтримці ефективності її функціонування та програмування перспектив розвитку, а також удосконаленню профільно орієнтованого освітнього простору, за якого формується інтегрований зміст навчальної діяльності відповідного профілю з високим соціокультурним, життєтворчим потенціалом.

На тлі постійної оптимізації процесів суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що є основою збагачення позитивного мікроклімату освітнього процесу соціокультурними та особистісними цінностями, соціалізації особистості учнів, а також підвищення ефективності співдіяльності суб’єктів за реалізації спільних цілей у процесі модернізації загальноосвітніх навчальних закладів з певним профільним спрямуванням навчання, вироблені критерії і параметри є ефективним механізмом удосконалення розвитку ЗНЗ.

Зважаючи на те, що феномен цілісного освітнього простору є досить складним і поліфункціональним, розроблено блоки показників ефективності, які мають високий інтегрувальний потенціал і найбільшою мірою визначають якість освітніх послуг, інтегрально – якість функціонування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Доведено, що рівень цілісного освітнього простору можна визначати через діагностику зазначених блоків діяльності, які дають можливість не лише оцінити продуктивність освітньої системи, а й отримати такі характеристики, що дадуть можливість комплексно її проаналізувати, визначити вагомі досягнення та найбільш проблемні зони задля забезпечення ефективності проектування наступного етапу її розвитку. Рівень (загальноосвітні та профільний) навчальних досягнень учнів діагностувався за окремим блоком показників, виходячи з традиційної 12-бальної системи оцінювання.

Інтегрально комплекс критеріїв і показників дає можливість визначати рівень сформованості профільно орієнтованого освітнього загальноосвітнього навчального закладу, його ефективність та практичний вплив на якісні характеристики навчально-виховного процесу (додатки).

4. На основі сутності, структурної організації, базових показників якості освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з певним профільним спрямуванням навчання розроблено структурно-функціональну модель його розвитку і відповідну програму. За логікою поетапного розвитку освітньої системи виокремлено складові, які реалізують функції системотвірних на відповідних етапах діяльності: цільова –   формування блоку цінностей, цілей, проектування основи їх реалізації у загальноосвітньому навчальному закладі; процесуальна – адекватна організація педагогічного процесу, формування реальних компетенцій педагогів, інших суб’єктів освітньої системи на основних теоретичних засад інноваційної, компетентнісної освіти; модернізація змісту, добір адекватних технологій його реалізації, що детермінує необхідність інтеграції змісту навчальних предметів, забезпечує формування загальноосвітніх та профільних компетентностей учнів, об’єднуючи всі навчальні предмети навколо реалізації визначених у загальноосвітньому навчальну закладі з профільним спрямуванням навчання цілей з використанням позашкільних форм роботи; діагностична – контрольно-аналітична діяльність з визначення загальної результативності формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Особливого значення в моделі набувають організаційно-дидактичні умови як комплекс системотвірних зовнішніх параметрів та внутрішніх чинників, які визначають ефективність організаційно-дидактичної складової діяльності загальноосвітнього навчального закладу, формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, забезпечуючи продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу і спрямовуючи їх зусилля на розвиток освітньої системи за стандартами компетентнісної освіти. Умови ефективного формування профільно орієнтованого освітнього простору: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління у всіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу.

Розроблена система форм і методів організації навчальної діяльності спрямована на дидактичне забезпечення формування цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з профільним правовим спрямуванням навчання.

1. 2. Положення про внутрішню систему якості освіти схвалюється педагогічною радою, яка має право вносити зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

 

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

 

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

-       принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

-       принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх

підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-       принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

-       принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-       принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

-     оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

-     постійний моніторинг змісту освіти;

-     спостереження за реалізацією освітнього процесу;

-     моніторинг технологій навчання;

-     моніторинг ресурсного потенціалу;

-     моніторинг управління ресурсами та процесами;

-     спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища;

-     контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;

-     розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

-      здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

-   експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

-       вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

-       збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

-       аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

-       надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

 

 

3.     Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

 

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається ст. 42 Закону України «Про освіту» та спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим  педагогічною радою (протокол №2 від 30.10.2018) та в закладі створена комісія згідно наказу по школі № 230 від 30.10.2018 р., з метою дотримання професійних стандартів та етичних принципів освітнього процесу.  

 

4.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

 

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період, а також на основі діючого Положення про моніторинг якості освітнього процесу у Тернопільському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – правовий ліцей №2» схваленого протоколом №2 від 30.10.2018 р.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

-         Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

-          Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року.

-         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних

рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  із системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної ради школи.

 

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про  вчене  звання,  або  науковою  спеціальністю,  чи досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

навчання за програмою підвищення кваліфікації;

стажування;

участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників схвалює педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

 

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

 

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

-       створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

-       раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-        забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

-       визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

-       правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

-       забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

-       створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

-       прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

-       забезпечувати відкрите керівництво;

-       вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

-       організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

-       працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

-       постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

 

 

 

7.     Інформаційні системи для ефективного управління

 

 Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

-  впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

-  комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям –  це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу  є ефективна робота в групах у фейсбуці та вайбері, групи ШСН (шкільна служба новин).

 

8.     Безпекова складова закладу

 

В навчальному закладі наявні заходи і вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище згідно Закону України “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування

демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах

педагогіки партнерства.

 

9.     Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

 

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення    відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення  наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення  простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння  ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

-       Відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

-       Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

-       Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

-       Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з  інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

-       Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

-      Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

 

 10. Вивчення та самооцінювання якості освіти

 

10.1.        Функції самооцінювання

-       Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

-       Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

-        Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

10.2.        Види самооцінювання

-       Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

-       Моніторинг педагогічної діяльності.

-       Моніторинг за освітнім середовищем.

10.3.        Напрями самооцінювання

-       узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті,

автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

-        Діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;

-       Вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

-       Статичний показник  (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

-       Динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

-       Психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

-       Внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які можуть з’явитися у майбутньому);

-       Самооцінювання  освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

-       Педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

-       Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

-       Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

-       Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

-       Моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

10.4.         Форми самооцінювання

-       Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

-       Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань.

-       Зовнішнє оцінювання діяльності.

10.5.        Етапи проведення самооцінювання

-       Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на  кожен навчальний рік.

-       Самооцінювання  включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

 

 

11. Виконавці

 

Виконавцями самооцінювання  є: директор, заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи, наказ по школі №32 від 27.02.2020 р.

 

12. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

 

12.1.        Адміністрація закладу:

-       ініціює розроблення стратегії розвитку школи;

-       розробляє і втілює внутрішкільну систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

-       установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

-       забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

-       сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-       забезпечує реалізацію освітньої програми;

-       визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

-       приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

12. 2.  Рада забезпечення якості освіти:

-       Бере участь у розробленні інструментарію;

-       Бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

-       проводить  експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

-       аналізує результати зібраної інформації;

-       веде облік результатів;

-       готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

12.3. Педагогічна рада закладу:

-       участь у розробленні методики оцінювання;

-       вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

-       визначення способів оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;

-       вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних

працівників;

-       схвалення освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;

-       сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

12.4.  Класний керівник:

-       проводить контроль за всеобучем кожного учня;

-       своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

-       надає інформацію для самооцінювання.

12.5. Учитель:

-       визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та  підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

-       визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

-       своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

 

13. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

 

13.1.    Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

13.2.    Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю

13.3.    Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

13.4.    Врахування психолого-педагогічних особливостей;

13.5.    Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

13.6.    Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

13.7.    Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

 

14. Заключні положення

 

Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

-       цілеспрямованість та саморозвиток;

-       компетентність;

-       динамічність та самокритичність;

-       управлінська етика;

-       прогностичність та  аналітичність;

-       креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-       здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома  усіх рівнів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

7.  Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

 

15.  Положення про внутрішнє забезпечення якості освіти оприлюднюється на сайті закладу та інших інформаційних блоках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Структура освітнього простору ТНВК ШПЛ №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Критерії та показники діагностики (визначення ефективності) цілісного освітнього простору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

Критерії та показники сформованості освітнього простору

профільної  школи

Базові складові освітнього простору	Критерії	Показники	Методики
Блок освітньої діяльності учня	рівень загально освітньої діяльності; успішність	Середній бал успішності Дисципліна та самодисципліна	аналіз статистичних даних за результатами поточного, підсумкового контролю анкетування (Додаток В1; В2; В14)
	рівень правової компетентності у її контексті;	Успішність з правознавчих дисциплін. Рівень компетентності, правосвідомості
	задоволеність навчальним процесом – вміння вчитися	Мотивованість навчання, рівень пізнавального інтересу Рівень сформованості самоосвітньої діяльності
Блок ціннісно-концептуальної, програмової  діяльності загальноосвітнього навчального закладу	концепція та програма інноваційного розвиткуінноваційного розвитку освітньої системи	Наявність блоку базових цінностей, сформованість концепції	Контент аналіз документів, концепцій, програм розвитку Тестування Експертне оцінювання (Додаток В4; В5; В13)
	об’єднання суб’єктів освітньої системи навколо спільних цілей	Підготовка та участь у спільних заходах Дослідницькі проекти Співпраця
Блок педагогічної діяльності	рівень професіоналізму (ефективності організації навчально-виховного процесу);	Позитивне ставлення до інновацій, організація освітнього процесу на особистісно орієнтованій основі Саморозвиток професійної компетентності	Експертне оцінювання; Педагогічний самоаналіз, самооцінка; Тестування  (Додатки В3; В9; В10; В11; В12)           (Додатки В6; В7; В8)
	Продуктивність співпраці з колегами, суб’єктність у формуванні цілісного освітнього простору;	Особиста зацікавленість у розбудові та модернізації освітньої системи Ефективність колективних форм освітньої діяльності, професійного розвитку
	сприятливий мікроклімат	Взаємоповага, доброзичливі, демократичні, продуктивні взаємовідносини Психологічна безпека середовища, Здоров’язберігаючий потенціал
Блок організаційно-управлінської діяльності	орієнтованість на інноваційний рівень розвитку освітньої системи;	Інноваційно-адаптивний стиль управління Професійно-управлінська компетентність	Експертне оцінювання   Анкетування, тестування (Додатки В4; В13)
	здатність до консолідуючої, продуктивної взаємодії,	Здатність до генерування ідей, об’єднатися навколо їх реалізації
	формування педагогічного колективу як команди	Конструктивність взаємовідносин та співпраці з учителями, учнями Стимулювання інноваційної діяльності, підвищення професіоналізму, кар’єрного росту Партнерство з організаціями поза освітньої сфери

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Структурно-функціональна модель розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

Умови формування цілісного освітнього простору

 

Додаток

 

Факторно-критеріальна модель сформованості основних параметрів самоосвіти педагога в системі експериментального навчання

 

№ з/п	Параметр	Вага параметра	Ступінь прояву	Показник	Вага показн.	Ступінь прояву
1.	Професійний напрям	0,41		Професіоналізм у викладанні предмета	0,17
				Безперервність самоосвіти з предмету, школознавства	0,27
				Інформаційно комунікаційна компетентність	0,32
2.	Психолого- педагогічний напрям	0,18		Готовність до інноваційної педагогічної діяльності	0,26
				Власне педагогічна діяльність	0,35
				Результативність педагогічної діяльності	0,39
3.	Психологічний напрям	0,13		Мотивація до педагогічної діяльності	0,33
				Володіння аналітико- діагностичним інструментарієм визначення розвитку психічних процесів	0,35
				Організація та планування педагогічної діяльності на основі даних психологічних досліджень	0,32
4.	Методичний напрям	0,19		Володіння педтехнологіями, що формують ЗУН та розвивають комунікативну компетентність вчителів	0,28
				Володіння технологіями психолого-педагогічного проектування та портфоліо	0,25
				Організація навчально- виховної роботи в команді	0,47
5.	Правовий напрям	0,12		Правова грамотність у проектуванні власної педагогічної діяльності	0,23
				Правознавча спрямованість поведінки керівника	0,38
				Володіння основними здоров'язбережувальними педагогічними технологіями	0,39
6.	Результативність самоосвіти	0,21		Якісні зміни у педагогічній діяльності	0,17
				Підготовка власних програм, підручників, посібників	0,23
				Здійснення інноваційної діяльності	0,2
				Творче використання у педдіяльності досягнень науки	0,16
				Створення авторської програми навчання і виховання	0,24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б.1.

Анотований перелік програм

Технологія досягнення професійного успіху

Програма спеціального курсу для учнів 10-11 класів

Автор – Іванюк Інна Володимирівна, директор ТНВК ШПЛ №2, вчитель вищої категорії, «Вчитель-методист».

Мета курсу – формування правознавчих життєвих компетентностей, що необхідні для досягнення професійного успіху та активного громадянина , патріота своєї держави

Курс робить спробу реалізувати завдання формування успішності підлітків, підготувати їх до дорослого життя, навчити вирішувати особисті й професійні проблеми, що виникають у житті, сформувати в них високу правосвідомість та правову культуру

 

Додаток Б.2.

Орієнтовна програма
підготовки педагогічних працівників
до інноваційної діяльності

Запровадити систему заходів щодо мотивації пошуково-дослідницької, інноваційної діяльності педагогічних працівників (пропаганда новаторського досвіду, творчі портрети вчителів-новаторів, інформація про хід реалізації обласної науково-методичної програми «Запровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес»  у районі тощо).

Організувати інформаційний супровід пошукової, інноваційної діяльності педагогів (створення банку педагогічних ідей, освітніх інновацій, кращого досвіду).

Здійснити систему заходів (семінари-практикуми, методичні рекомендації тощо) щодо вироблення вмінь педагогічної рефлексії власного досвіду (описати свій досвід, виділивши в ньому основні педагогічні ідеї, творчу новизну, результативність, особливості технології).

Розвивати діагностико-прогностичну діяльність з виявлення творчо працюючих учителів, схильних до продукування нових ідей та технологій.

Спрямувати підвищення кваліфікації на розвиток методологічних знань, інноваційних, дослідницьких умінь педагогічних працівників.

Запровадити моніторинг готовності вчителів до інноваційної діяльності, стимулювати самооцінку та самокорекцію даного виду діяльності (виявлення особливостей власної технології, можливостей підвищення інноваційного потенціалу власної професійної діяльності).

Включити у зміст підвищення кваліфікації проблематику з нормативно-правової бази інноваційної діяльності та організації педагогічних досліджень, підготувати відповідні рекомендації.

Проводити методичне навчання на обласному, районному та шкільному рівнях з проблем педагогіки інновацій та методології і методики інноваційної діяльності.

Створити та організувати роботу диференційованих творчих груп учителів, що володіють різною мірою знань з педагогічної інноватики.

Забезпечити консультативну допомогу окремим учителям, педагогічним колективам на етапі вибору проблеми та конструювання плану індивідуальної чи колективної пошукової діяльності.

Надати допомогу вчителям у розробці планів-проспектів, програм, моделей інноваційної пошукової діяльності.

Створити сприятливий психолого-педагогічний клімат для діяльності педагогів-новаторів, інноваційне освітнє середовище в закладах освіти.

Забезпечити стимулювання інноваційного пошуку, його науково-методичну підтримку, репрезентацію досвіду, висвітлення проміжних результатів у методичних виданнях.

Створити управлінські умови для закріплення пошукової діяльності педагогів-новаторів: робота з керівниками шкіл за темою «Програма підготовки вчителя-новатора», забезпечення зв’язків між творчими колективами педагогів та науковцями, координація науково-дослідницької та експериментальної роботи в області, районі, місті.

Забезпечити експертизу матеріалів, за якими педагог-новатор (колектив навчального закладу) здійснюватиме інноваційну освітньо-виховну діяльність; експертизу практичних результатів інноваційної діяльності та окремих новацій, що виникають як результат діяльності педагога-дослідника.

Окремі теми програми варіюються, залежно від емпіричної і теоретичної міри володіння вчителем дослідницькою культурою.

 

Додаток Б.3.

Перелік питань для оцінки
інноваційних навчальних програм

1. Чому виникла потреба у створенні навчальної програми (немає аналогів, курс абсолютно новий; існуючі програми не задовольняють)

2. На основі чого створена пропонована програма  (на основі власних підходів і досвіду, якому немає аналогів)?

3. В чому відмінність розробленої програми від існуючих, в чому її особливості, оригінальність?

4. Чи забезпечує реалізація запропонованої програми обов’язкові вимоги державних стандартів?

5. Які (конкретно) нові результати будуть досягнуті при роботі за новою програмою (більш високий рівень знань, умінь і навичок, розвиток світогляду, ціннісних орієнтацій, креативність мислення;  економія часу і зусиль; підвищення рівня мотивації навчальної діяльності та ін.)?

6. За рахунок чого в програмі передбачається досягнення бажаних високих і нових результатів (чи забезпечується змістом програми виховна, розвиваюча, ціннісна, діяльнісна, комунікативна, самоосвітня, оздоровча направленість; які можливості для індивідуалізації і диференціації навчання, врахування пізнавальних інтересів і нахилів учнів; доступність навчання; культуровідповідність навчання, його реґіональна, національно-етнічна спрямованість, повнота сприйняття і засвоєння матеріалу; економічність, відповідність матеріалу наявному навчальному часові; спрямованість на більш важливі, пріоритетні для даної галузі знань компоненти, сучасність, актуальність, зв’язок з життям; можливість координації та інтеграції з іншими програмами; репрезентативність програми, її здатність гідно представляти зміст відповідної галузі знань і т.п.?

7. Які  труднощі можливі під час реалізації нової програми і як передбачається їх долати, попереджувати, компенсувати?

8. Чи супроводжується дана програма іншими компонентами навчально-методичного комплексу (підручник, збірник задач, інші посібники, методичні розробки для вчителя і учнів і т.п.)? Якщо ні, то яким чином передбачається вирішувати дану проблему?

9. Які педагогічні технології, домінуючі форми організації даної програми? Чи готові автори до їх ефективного використання?

10. Чи виконуються основні вимоги до оформлення, побудови інноваційної навчальної програми (наявність пояснювальної записки, яка містить концепцію навчального курсу, його специфіку; структурування курсу за розділами і темами; розумність дозування часу на вивчення різних елементів програми; чіткість вимог до очікуваних результатів навчання та ін.)?

11. Чи вимагає програма дослідницько-експериментальної перевірки, якщо так, то як передбачається її здійснити?

12. Яка допомога зі сторони адміністрації школи, запрошених спеціалістів необхідна для доопрацювання програми, її експертизи, перевірки?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В.1.

 

Анкети по вивченню мотивації навчальної діяльності старшокласників у процесі профільного навчання

 

1. Як Ви вважаєте, чи цікаво Вам навчатись за обраним профілем?  (Потрібне підкресліть)

а)  дуже цікаво;

б)  завжди цікаво;

в)  цікаво, але не завжди;

г)  цікаво на уроках іншого рівня (що не відповідає обраному);

д)  не цікаво.

2. Як Ви вважаєте, що спонукає Вас до навчання? (Потрібне підкресліть)

а) інтерес до змісту матеріалу, що вивчається;

б) бажання дізнатись якомога більше;

в) бажання подолати труднощі навчання і отримати почуття      задоволення;

г) бажання вступити до вищого навчального закладу;

є) бажання отримати хорошу оцінку;

д) почуття обов’язку;

ж) бажання завоювати престиж серед однокласників;

з) страх перед поганою оцінкою;

і) бажання уникнути неприємностей від батьків і учителів.  

3. Чи реалізуєте Ви свої можливості на уроках та при виконанні домашніх завдань? (Потрібне підкресліть.)

а) реалізую повністю;

б) реалізую частково;

в) майже ні;

г) зовсім не реалізую.

Додаток В.2.

Анкета

1. Порівняйте, чи змінились за вказаний термін причини, що спонукають  Вас до навчання?

2. Чи стало Вам цікавіше навчатись?

3. Чи буває Вам на уроках цікаво?

4. Порівняйте, чи стали Ви більше реалізувати свої можливості, здібності на уроках та при виконанні домашніх завдань?

5. Порівняйте, чи стали Ви краще встигати в засвоєнні матеріалу на уроках?

6. Чи стали Ви менше потребувати допомоги на уроках?

7. Порівняйте, чи стали Ви краще реалізовувати свої можливості на уроках та при виконанні домашніх завдань?

8. Як змінились причини, що спонукають Вас до навчання (вкажіть, які були причини і які стали зараз):

а)  бажання уникнути неприємностей від батьків та учителів;

б)  страх перед поганою оцінкою;

в)   бажання завоювати престиж серед однокласників;

г)   бажання отримати хорошу оцінку;

д)   почуття обов’язку;

є)  бажання вступити до вищого навчального закладу;

ж) бажання подолати труднощі навчання і отримати почуття      задоволення;

з)   бажання дізнатись якомога більше;

і)   інтерес до змісту матеріалу, що вивчається.

9. Які нові інтелектуальні досягнення на Вашу думку у Вас з’явились?

10. Чи задоволені Ви досягнутим рівнем оволодіння знань? Яких нових результатів Ви хотіли б ще досягнути?

11. Які фактори Вам заважають у навчанні?

 

Додаток В.3.

Показники оцінки
готовності вчителя до інноваційної діяльності
(О.Г. Козлова)

Показники оцінки	Параметри оцінки	Ознаки виявлення параметрів
Мотиваційна готовність	Готовність до змін	Творчо-перетворююче ставлення до дійсності; відхід від нормативів. Усвідомлення необхідності в інноваційній діяльності. Позитивне сприйняття власного минулого досвіду в контексті інноваційної діяльності. Узгодженість власних цілей з проблемами інноваційної діяльності. Готовність до участі в проектуванні нових освітніх систем.
	Сприйнятливість до нововведень	Відкритість внутрішнього світу вчителя культурі, суспільству. Здатність до подолання стереотипів у педагогічній діяльності. Готовність до подолання творчих невдач. Рівень включеності в інноваційні рішення. Самостійність у прийнятті рішень. Подолання психологічних бар’єрів.
Технолого-педагогічна підготовленість	Теоретико-методологічна обізнаність	Наявність глибоких теоретичних знань і вмінь з предмета. Уміння співвідносити з базовими знаннями свою практику, вдосконалювати на основі базових знань власну практичну діяльність. Наукова обґрунтованість, включення нових ідей у практику. Концептуальність, можливість розповсюдження і використання розроблених ідей. Органічне поєднання інноваційної діяльності та особистої культури.
	Технологія прийняття рішення	Уміння використовувати способи вирішення аналітико-рефлексивних, конструктивно-прогностичних, організаційно-діяльнісних, оцінювально-інформаційних, корекційно-регулюючих педагогічних завдань. Уміння здійснювати вибір інноваційної проблеми і теми. Володіння евристичними методами розв’язання проблеми. Володіння методикою складання авторських програм, навчальних планів, моделювання та конструювання елементів уроку. Володіння способами модернізації, систематизації засобів навчання.
	Технологія пошукової діяльності	Уміння оперувати категоріями: мета, завдання, проблема, задум, гіпотеза, інструментарій дослідження. Уміння складати розгорнуту програму експерименту. Застосування засобів діагностики, корекції просування учнів у навчанні та розвитку. Володіння методикою педагогічного експерименту.
Ставлення до педагогічної діяльності	Ціннісне ставлення до педагогічної діяльності	Розуміння й оцінка цілей та завдань педагогічної діяльності. Усвідомлення цінностей педагогічних знань. Визнання цінності суб’єкт-суб’єктних стосунків. Задоволення педагогічною працею.
	Професійне самовдосконалення	Прагнення до самореалізації, до втілення в професійну діяльність намірів та способу життя. Інтегративність видів педагогічної культури. Усвідомлення свого індивідуального стилю з позицій педагогічної культури. Творче перетворення середовища розвитку учнів. Ступінь узагальнення результатів роботи (на рівні школи, району, регіону, країни).
	Комунікативна культура	Уміння встановлювати гуманістичні особистісно орієнтовані стосунки з учнями, батьками, колегами. Уміння терпляче ставитися до інших точок зору, вести діалог. Уміння застосовувати компромісні рішення. Орієнтація на визначення позитивних якостей, сильних сторін, значущості іншого. Уміння контролювати власний емоційний стан. Наявність установки на реалізацію здібностей кожного учня, на встановлення комфортного мікроклімату в педагогічному процесі. Повага до самого себе, вміння використовувати власні сильні сторони в організації і реалізації педагогічного процесу.

 

 

Додаток В.4.

Опитувальний лист для оцінки якостей, необхідних для
інноваційної педагогічної діяльності
(Є.В. Макагон)

Усвідомлення мети власної діяльності і своєї ролі в дослідно-експериментальній роботі.

Творча спрямованість особистості педагога (рівень креативності).

Володіння методикою організації і проведення  дослідно-експериментальної роботи.

Знання педагогічних технологій.

Моделювання нового педагогічного досвіду шляхом проведення самостійного дослідження.

Володіння навичками особистісно-орієнтованої взаємодії в навчальному середовищі.

Вміння оцінити свій індивідуальний стиль і побудувати план розвитку своєї інноваційної діяльності.

Усвідомлення творчої спрямованості інноваційної діяльності.

Прогностичні здібності педагога.

 

Додаток В.5.

Карта експертизи та оцінки
вмінь творчої та дослідно-пошукової діяльності
(за Макагон Є.В.)

Параметри оцінки	Самооцінка	Експертна оцінка
1. Розуміння сутності педагогічних інновацій та рівнів творчої діяльності вчителя.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
2. Уміння аналізувати наявні педагогічні інновації, зіставляти їх із власними інтересами і досягненнями, використовувати у власній педагогічній діяльності.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
3. Уміння формулювати мету та завдання власної дослідно-експериментальної діяльності.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
4. Володіння методикою організації та проведення дослідно-експериментальної роботи в школі.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
5. Уміння розробляти показники та критерії ефективності педагогічного експерименту.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
6. Рівні участі педагога в творчій діяльності:
6.1. Участь у колективному педагогічному дослідженні.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
6.2. Створення власних інноваційних розробок.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
6.3. Організація роботи проблемно-пошукової групи.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
6.4. Участь у роботі школи педагогічної майстерності, творчих групах тощо.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5
6.5. Проведення відкритих заходів, участь у роботі семінарів, практикумів тощо.	1 2 3 4 5	1 2 3 4 5

 

 

Додаток В.6.

Методика діагностування особистості «Мотивація до успіху» Т. Элерса

Оцінюється ступінь прагнення досягти мети, успіху.

Інструкція. Пропонується низка запитань, на кожний з яких слід відповідати «так» або «ні».

Текст опитувальника

1. Якщо між двома варіантами є вибір, його краще зробити швидше, ніж відкладати на потім.
2. Мене дратує, якщо я помічаю, що не можу на 100% виконати завдання.
3. Коли я працюю, це виглядає так, ніби я все ставлю на карту.
4. Якщо виникає проблемна ситуація, найчастіше я приймаю рішення одним з останніх.
5. Якщо два дні підряд у мене немає справи, я втрачаю спокій.
6. Іноді мої успіхи нижчі за середні.
7. Я вимогливіший до себе, ніж до інших.
8. Я доброзичливіший за інших.
9. Якщо я відмовляюся від складного завдання, згодом засуджую себе, оскільки знаю, що в ньому я добився б успіху.
10. У процесі роботи я потребую невеликих пауз для відпочинку.
11. Старанність – це не головна моя риса.
12. Мої досягнення в роботі не завжди однакові.
13. Інша робота притягає мене більше тієї, якою я займаюсь.
14. Осуд стимулює мене сильніше за похвалу.
15. Знаю, що колеги вважають мене діловою людиною.
16. Подолання перешкод сприяє тому, що мої рішення стають категоричнішими.
17. На моєму честолюбстві легко зіграти.
18. Якщо я працюю без натхнення, це звичайно помітно.
19. Виконуючи роботу, я не розраховую на допомогу інших.
20. Іноді я відкладаю на завтра те, що повинен зробити сьогодні.
21. Треба покладатися тільки на самого себе.
22. У житті небагато речей важливіших за гроші.
23. Якщо мені потрібно виконати важливе завдання, я не думаю ні про що інше.
24. Я менш честолюбний за багатьох.
25. У кінці відпустки я зазвичай радію, що скоро вийду на роботу.
26. Якщо я налаштований на роботу, роблю її краще і кваліфікованіше за інших.
27. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які здатні наполегливо працювати.
28. Коли я не маю роботи, то відчуваю дискомфорт.
29. Відповідальну роботу мені доводиться виконувати частіше за інших.
30. Якщо мені доводиться приймати рішення, прагну робити це якнайкраще.
31. Іноді друзі вважають мене ледачими.
32. Мої успіхи в певній мірі залежать від колег.
33. Протидіяти волі керівника безглуздо.
34. Іноді не знаєш, яку роботу доведеться виконувати.
35. Якщо у мене щось не ладнається, я стаю нетерплячим.
36. Зазвичай я звертаю мало уваги на свої досягнення.
37. Якщо я працюю разом з іншими, моя робота результативніша, ніж у інших.
38. Не доводжу до кінця роботу, за яку берусь.
39. Заздрю людям, не завантаженим роботою.
40. Не заздрю тим, хто прагне до влади і високого становища.
41. Якщо я упевнений, що знаходжусь на правильному шляху, для доведення своєї правоти піду на крайні заходи.

Обробка результатів

По 1 балу нараховується за відповідь «так» на питання: 2-5, 7-10, 14-17, 21, 22, 25-30, 32, 37, 41 і «ні» - на наступні: 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38 і 39. Відповіді на питання 1, 11, 12, 19, 23, 33-35 і 40 не враховуються. Підраховується загальна сума балів.

 

Висновки

Чим більша сума балів, тим вищий рівень мотивації до успіху.

Від 1 до 10 балів – низька мотивація до успіху;

від 11 до 16 балів –задовільний рівень мотивації;

від 17 до 20 балів –достатній рівень мотивації;

більше 21 бала –високий рівень мотивації до успіху.

 

Додаток В.7.

Діагностика установок "процес - результат" (О. Потьомкіна)

Інструкція: Уважно прочитайте питання й відповідайте на них двома способами: "так", якщо ваша відповідь стверджувальна, і "ні", якщо ви відповідаєте  негативно, а ваша поведінка не відповідає позитивній  відповіді на питання.

№	Питання	Так	Ні
	Сам процес виконуваної роботи захоплює вас більше, ніж етап її завершення?
	Для досягнення мети ви звичайно не жалієте сил?
	Ви зазвичай довго не зважуєтеся почати робити те, що вам не цікаво, навіть якщо це необхідно?
	Ви впевнені, що наполегливості у вас більше, ніж здібностей?
	Закінчуючи цікаву справу, ви часто шкодуєте про те, що цікава робота вже завершена, а з нею прикро розставатися?
	Вам більше подобаються діяльні люди, здатні досягати результату, ніж просто добрі й чуйні?
	Ви отримуєте  насолоду від гри, у якій не потрібно думати про виграш?
	Ви вважаєте, що успіхів у вашому житті більше, ніж невдач?
	Ви найбільше поважаєте людей, здатних захопитися справою по-справжньому?
	Ви часто завершуєте роботу всупереч несприятливим умовам, браку часу, перешкодам з боку?
	Ви часто починаєте одночасно багато справ і не встигаєте закінчити їх до кінця?
	Ви вважаєте, що маєте достатньо сил, щоб розраховувати на успіх у житті?
	Чи можете ви захопитися справою настільки, що забуваєте про час і про себе?
	Вам часто вдається довести почату справу до кінця?
	Буває, що ви, захоплюючись деталями, заглиблюючись у них, не можете закінчити почату справу?
	Ви уникаєте зустрічей з людьми, які не володіють діловими якостями?
	Ви часто завантажуєте свою відпустку або вихідні дні роботою через те, що комусь обіцяли що-небудь зробити?
	Ви засуджуєте людей, які не вміють подбати про себе?
	Погоджуючись на будь-яку справу, ви більше думаєте про те, наскільки вона вам цікава?
	Прагнення до результату в будь-якій справі – ваша відмінна риса?

Ключ до виявлення настанов "процес – результат":

         "орієнтація на процес"          –       1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19                           "орієнтація на результат"     –       2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20

Обробка результатів:

За кожний збіг відповіді з ключем випробуваному дається 1 бал. Підраховується загальна кількість набраних балів в "орієнтації на процес" та в "орієнтації на результат".

Більшість балів визначає установку на процес або результат.

 

Додаток В.8.

Аналіз та оцінка  мікроклімату в колективі

Інструкція для учасників дослідження:

Нижче наведені деякі характеристики роботи в житті трудового колективу. Заповнюючи таблицю, на кожній шкалі, що визначає ступінь тієї чи іншої характеристики, зробіть свої позначки:

• позначкою «X» вкажіть, наскільки дана характеристика притаманна Вашому колективу на сьогодні;
• позначкою «0» вкажіть місце характеристики, що мала б займати, на Вашу думку, в роботі та в житті колективу.

1	Можливість в рамках Вашого колективу вибирати напрямок своєї діяльності, зміст робіт	1	2	3	4	5	6	7
2	Можливість в межах визначених термінів встановлювати на свій розсуд черговість робіт, вибирати спосіб та час їх виконання	1	2	3	4	5	6	7
3	Можливість вибору тих співробітників, з ким хотілось би виконувати ту чи іншу роботу	1	2	3	4	5	6	7
4	Можливість зміни напрямку робіт, виду діяльності	1	2	3	4	5	6	7
5	Задоволеність стосунками з колегами по роботі	1	2	3	4	5	6	7
6	Задоволеність стосунками з керівником	1	2	3	4	5	6	7
7	Можливість проявити свої ділові якості	1	2	3	4	5	6	7
8	Визнання та схвалення колегами по роботі Ваших заслуг та досягнень	1	2	3	4	5	6	7
9	Визнання та схвалення колегами по роботі Ваших особистих якостей	1	2	3	4	5	6	7
10	Визнання та схвалення керівником Ваших особистих якостей	1	2	3	4	5	6	7
11	Отримання чітких однозначних завдань	1	2	3	4	5	6	7
13	Ступінь нервового напруження, пов’язаного з роботою	1	2	3	4	5	6	7

 

Обробка та інтерпретація результатів:

Для інтерпретації результатів дослідження необхідно розрахувати середнє арифметичне по кожному показнику (по «X» і по «0») та знайти їх співвідношення за формулою:

Х / 0=М

Чим значення М ближче до 1, тим сприятливіший мікроклімат у колективі. Досвід використання зазначеної методики свідчить про те, що вона дає можливість діагностувати такі показники:

1. загальну оцінку психологічного мікроклімату в колективі (рівень його сприятливості);

2. оцінку «реального» та «ідеального» психологічного мікроклімату (орієнтацію членів колективу на «реальні» та «ідеальні» показники клімату);

3. особливості двох основних складових психологічного мікроклімату: а) орієнтацію на справу; б) орієнтацію на людей.

Для діагностики орієнтації членів колективу на справу використовувались такі запитання: 1, 2, 3, 4, 7, 11, 13. Для діагностики орієнтації членів колективу на людей використовувались запитання: 5, 6, 8, 9, 10, 12.

 

Додаток В.9.

Опитувальник з вирізнення загального типу орієнтованості педагогів на навчально-дисциплінарну чи особистісно-орієнтовану моделі взаємодії з дітьми

Вашій увазі пропонується твердження, що стосуються навчання і виховання школярів. Якщо ви повністю згодні з тим чи іншим твердженням, поставте напроти нього бал “5”. Якщо згодні більшою мірою, ніж не згодні – “4”. Якщо згодні й не згодні у рівній мірі – “3”. Якщо в більшій мірі не згодні, ніж згодні – “2”. Якщо, накінець, повністю не згодні з наведеним твердженням, поставте бал “1”.

 

№	Твердження	Бал
1	Суворий педагог краще ніж несуворий
2	Педагог – головна фігура, від нього залежить успіх і ефективність виховної роботи
3	На заняттях, у ході режимних моментів школяр мусить виконувати те, що намічено педагогом
4	Слухняність дітей – заслуга педагога
5	Дитина подібна “глині”, з неї можливо ліпити все, що завгодно
6	Школяр мусить виконувати всі вимоги педагога
7	Основна мета педагога – реалізувати вимоги програми навчання і виховання школярів
8	Центральне завдання навчально-виховної роботи – озброєння школярів ЗУНами
9	Головне в робі педагога – домагатися від школяра ретельності (готовності до виконання)
10	Виховання, перш за все, це вимогливість до дитини
11	Заохочувати слід лише ті бажання й ініціативу школярів, які відповідають поставленим педагогом задачам
12	Хороша дисципліна – запорука успіху у навчанні і вихованні школяра
13	Покарання не краща форма виховання, але вона необхідна
14	Діяльність школярів вимагає постійного контролю

 

Як бачимо, опитувальник складений з тверджень – стереотипів, що характеризують навчально-дисциплінарну взаємодію зі школярами. Передбачається, що педагоги, орієнтовані на навчально-дисциплінарну модель, частіше реагуватимуть позитивно на наведені стимули опитувальника, ніж педагоги з особистісно-орієнтованою моделлю. В результаті відпрацювання були встановлені наступні примірні нормативи (підраховується сума балів для кожного досліджуваного):

48 балів і вище – виражена орієнтація на навчально-дисциплінарну модель взаємодії з школярами;

43-47 балів – помірна орієнтація на навчально-дисциплінарну модель;

38-42 балів – помірна спрямованість на особистісно-орієнтовану модель взаємодії з школярами;

37 балів і нижче – виражена спрямованість на особистісно-орієнтовану модель взаємодії з школярами.

Додаток В.10.

Методика діагностики рівня педагогічної співпраці в процесі навчання

Перечитавши твердження, які вміщені в таблиці, поставте знак “+“ в графі “Варіанти відповідей“ напроти тверджень, з якими Ви згідні.

№	Зміст твердження	Варіанти відповідей
п/ п	.	завжди	часто	інколи	ніколи
1	2	3	4	5	6
1.   2.   3.   4. 5. 6. 7. 8. 9.   10 11   12	Обговорюю з учнями мету і завдання спільної навчальної діяльності. Раджуся з дітьми щодо питань організаційних форм проведення уроку. Прагну створити на уроці міжособистісні взаємини з учнями на основі довіри. Прагну до взаємної особистісної інформованості з учнями. Використовую учнів у ролі “викладачів“ на уроці. Виставляю окремим учням декілька оцінок протягом уроку. Визнаю право учнів на помилку. Використовую на уроці навчальний взаємоконтроль учнів. На уроці прагну ставити не завищені оцінки учням, а адекватні їхнім знанням. Недобросовісним учням ставлю в журналі “двійки“. Оцінки використовую в якості головного мотивуючого стимулу до навчання. Під час порушення учнями навчальної дисципліни, у випадку їхньої непідготовленості до навчального заняття, негайно ставлю до відома адміністрацію школи і батьків.

 

Обробка результатів. Відповіді від 1 до 8 включно оцінюються в графі “завжди“ в 3 бали; “часто“ - 2; “інколи“ - 1; “ніколи“ - 0 балів. Відповіді від 9 до 12 включно (відповіді для перевірки) оцінюються у зворотній послідовності: “ніколи“ - 3; “інколи“ - 2; “часто“ - 1; “завжди“ - 0 балів. Максимальна кількість набраних балів - 36.

Тих, хто отримав від 24 до 36 балів, можна вважати прихильниками педагогічного співробітництва; сума від 12 до 23 балів характеризує помірковане ставлення до співпраці з учнями на уроці; від 1 до 11 балів - характеризуються негативним ставленням до організації спільної діяльності з учнями в процесі навчання.

 

Додаток В.11.

Експертна самооцінка педагогічних умінь вчителя

Запропоновані нижче „Листи експертної самооцінки“ призначені для експрес-діагностики професійної компетентності вчителя і розраховані на заповнення вчителем чи експертом. Пункти листів містять опис головних професійних знань і умінь, які повинні бути присутні в роботі вчителя. Вчитель (експерт) оцінює, на якому рівні розвинуті в нього дані вміння, навички чи наскільки активно він використовує в своїй роботі ті чи інші прийоми.

Лист оцінки включає в себе 20 пунктів, кожний з яких оцінюється за 5-бальною шкалою. Пункти групуються в 5 блоків у відповідності з професійними компетенціями вчителя:

- педагогічна діяльність (пункти 1-4);

- педагогічне спілкування (пункти 5-8);

- особистісні особливості( пункти 9-12);

- навченість школярів (пункти 13-16);

- вихованість школярів (пункти 17-20);

із врахуванням особливостей праці вчителя початкової, середньої, сільської чи міської шкіл.

Інструкція щодо обробки листів самооцінки

Вчитель здійснює самоаналіз кожного блоку професійної компетентності, визначає загальний бал кожного з них і підсумковий бал з усіх блоків.

З кожного листа самооцінки підраховується 6 показників:

Х1 - сума балів з пунктів 1-4;

Х2 - сума балів з пунктів 5-8;

Х3 - сума балів з пунктів 9-12;

Х4 - сума балів з пунктів 13-16;

Х5 - сума балів з пунктів 17-20.

Сума балів з усіх показників множиться на 2.

Далі підраховується загальна оцінка: Х6= Х1+Х2+Х3+Х4+Х5.

Середній бал обраховується за формулою Хср=Х6 : 5,  де 5 - кількість блоків.

Оцінки за блоками використовують для якісного аналізу роботи і розробки рекомендацій щодо самовдосконалення власної діяльності. Але вони приймають участь у подальших підрахунках і використовуються лише на стадії інтерпретації результатів.

Величина середньої загальної оцінки може коливатися від 40 до 200 балів. Якщо вчитель набрав від 40 до 80 балів, це низька оцінка. від 80 до 121 балів - середня оцінка, яка дає підстави розглядати вчителя як претендента на ІІ категорію; 121-160 - достатньо висока оцінка, яка дозволяє вчителю претендувати на І категорію; 161 - 200 балів - висока оцінка, яка може бути підставою для присвоєння вищої категорії.

Оцініть наведені нижче твердження за 5-бальною шкалою, де:

5 - дана якість розвинута дуже сильно чи даний вид діяльності постійно зустрічається в роботі вчителя;

4 - дана якість достатньо сильно розвинута чи даний вид діяльності зустрічається в роботі вчителя часто;

3 - дана якість розвинута задовільно чи даний вид діяльності зустрічається не часто;

2 - дана якість розвинута недостатньо або даний вид діяльності зустрічається доволі рідко;

1 - дана якість практично не виражена (виражена слабо) чи даний вид діяльності практично відсутній.

Лист № 1 експертної самооцінки педагогічних умінь учителя

№	Твердження	Бали
1	Ставить комплекс педагогічних задач, враховує складні педагогічні ситуації, розподіляє увагу, здійснює гнучкість в засобах організації уроку.	54321
2	Відмінно поінформований про життя дітей поза школою.	54321
3	Володіє різноманітністю форм і методів навчання та виховання.	54321
4	Планує навчання на основі вивчення учнів  і аналізує педагогічну діяльність з врахуванням цього.	54321
5	Передбачає близькі та віддалені результати навчально-виховного процесу.	54321
6	Враховує потреби дітей в близькому спілкуванні, вміло підтримує й спрямовує їхню емоційність, зберігає безпосередність і співпереживання іншим людям.	54321
7	Створює умови педагогічної безпеки у спілкуванні з дітьми.	54321
8	Забезпечує умови самореалізації особистості і реалізації її внутрішніх резервів.	54321
9	Має і утверджує особисту позитивну концепцію праці вчителя, з якої й виходить його професійна поведінка.	54321
10	Працює творчо, використовує оригінальні прийоми.	54321
11	Керує своїм емоційним станом.	54321
12	Об’єктивно оцінює свої можливості (актуальні, ретроспективні, потенційні), а також зі сторони інших (рефлексивна самооцінка).	54321
13	Здійснює поетапне відпрацювання всіх компонентів навчання (формулювання навчальних завдань, виконання навчальних дій, формулювання індивідуального стилю навчання учнів).	54321
14	Розвиває в дітей здатність до самонавчання.	54321
15	Опирається на результати вивчення учнів, виявляє окремі показники навченості (активність орієнтування, кількість дозованої допомоги для просування учнів), здійснює індивідуальний і диференційований підходи.	54321
16	Формує мотиваційний інтерес до здібностей навчальної роботи, самооцінювання і самоконтролю.	54321
17	Оцінює стан та рівень вихованості.	54321
18	Розвиває самостійність учнів з врахуванням суспільно-корисної діяльності, пов’язує еталони вихованості з трудовою діяльністю дорослих, нормами та укладом життя.	54321
19	Прагне зміцнити вихованість як єдність знань, переконань і поведінки учнів.	54321
20	Встановлює зв’язок між способами своєї праці і результатами навченості та вихованості учнів.	54321

Методика діагностика рівня розвитку педагогічної діяльності

Даний варіант методики дозволяє виявити з максимальною об'єктивністю важливі показники педагогічної діяльності вчителя, які складені у відповідності з кваліфікаційними вимогами і можуть бути підставою для його атестації.

Методика діагностування містить в собі вісім показників. Показники I,ІІ, ІІІ, ІV стосуються безпосередньо практичної діяльності  вчителя  і є предметом експертної оцінки; показники V, VI, VII, VIII- відображають аналітичну діяльність педагога.

Всі показники даного варіанту методики складаються з двох частин: змістовної і оціночної. Змістовна частина включає в себе якісну характеристику діяльності педагога, складену на основі кваліфікаційних вимог. Оціночна частина включає в себе шкалу оцінок за 10-бальною системою і має декілька критерійних рівнів, що дозволяє експерту найбільш об’єктивно оцінити діяльність педагога за кожним показником:

9-10 балів. Діяльність вчителя за даним показником відображає повністю якісну характеристику, яскраво виражена і стабільна. Здійснюється системний, творчий підхід в реалізації діяльності, яка відповідає даному показнику.

5-8 балів. В діяльності педагога в основному відображена дана характеристика і проявляється достатньо стійко, але системність і творчий підхід відпрацьовані не до кінця, хоч учитель і прагне досягнути цього.

3-4 бали. Дана характеристика проявляється в діяльності педагога нестабільно, але в межах допустимої норми. Системність і творчість в діяльності здійснюються епізодично, вчитель ще не досконало оволодів знаннями і методами використання їх у своїй роботі.

1-2 бали. Характеристика діяльності згідно даного показника проявляється недостатньо, нестабільно, рівень розвитку педагога можна віднести до критичного стану.

Максимальне число балів у підсумку може досягнути 80. Виходячи з цього можна визначити рейтинг вчителя, який відповідає певній категорії. Рекомендуємо використати при цьому таку градацію:

­- вища категорія - 65-80 балів;

- перша категорія - 55-64 бали;

- друга категорія - 45-54 бали.

Підсумковою сумою балів є середнє арифметичне значення всіх оцінок членів експертної групи.

Висновки, які може зробити вчитель на основі аналізу отриманих даних: співвіднести самооцінку з оцінками експертів, помітити тенденцію до її заниження чи завищення; визначити напрям у своїй діяльності, з якого дається узгоджена висока оцінка, і описати результати даного виду роботи, шляхи їх досягнення; побачити результати діяльності, яка вимагає особливої уваги і внесення коректив; зафіксувати всі розходження в оцінці діяльності зі сторони з самооцінкою і спробувати знайти причину відмінностей (неадекватна самооцінка чи інші причини).

Додаток В.12.

I. Оцінка викладацької діяльності вчителя щодо стимулювання пізнавальної самостійності учнів

Якісна характеристика

Бали

А. Вчитель глибоко розкриває і реалізує в процесі діяльності основні положення навчального предмета, створює передумови і закладає основи для подальшої самоосвіти, самопізнання і професійної орієнтації учнів. Б. На уроці стимулюється: - активність усіх учнів; - їх захопленість демонстраційними і практичними завданнями; - потреба в самостійному отриманні знань; - потреба в творчому опрацюванні засвоєного. В. Широко практикуються види завдань, які вимагають самостійності і творчості. Г. Забезпечуються стійкі позитивні результати в навчально-виховному процесі. Д. В новій мірі використовуються можливості предмета для морального виховання учнів. Е. Вчитель досконало володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу, досягає максимально можливих результатів. Ж. Оцінка знань учнів вчителем стимулює їх подальшу роботу з вдосконалення знань.

9-10               5-8       3-4   1-2

Примітки: в графі “Бали” підкреслюється оцінка, яку дають члени атестаційної комісії;

- під час оцінювання враховуються насамперед кінцеві результати праці вчителя і лише потім якість його уроків.

II. Володіння організаційними формами діагностичної  роботи з учнями

Якісна характеристика

Бали

А. Вчитель володіє різними формами діагностики: бесіда, спостереження, анкетування, тестування, соціометрія та ін. Знає технологію їх проведення. Б. Може модифікуватися і розробляти свої методики діагностики, використовуючи наукові підходи до її розробки. В. Органічно поєднує діагностику з навчальним матеріалом і виховною роботою. Г. Використовує діагностику на різних етапах уроку під час створення мотивації, формуванні навчальної задачі, організації дій щодо її розв’язання та контролю. Д. Оперативно вносить зміни в урок, враховуючи результати діагностики.

9-10         5-8   3-4     1-2

III. Оцінка позаурочної організаційно-виховної роботи вчителя

Якісна характеристика

Бали

А. Вчитель виступає провідним організатором виховного впливу на учнів зі сторін школи, позашкільних виховних закладів і громадських організацій. Б. Здійснюється суттєвих необхідний вплив на організацію виховання дітей в сім’ї. В. Позитивно впливає на вибір учнями майбутньої професії. Г. Вибір форм і організація позаурочної діяльності носять цілеспрямований характер, відповідають інтересам кожного окремого учня, класу в цілому, всього колективу школи зокрема.

9-10     5-8   3-4 1-2

IV. Реалізація вчителем індивідуальних програм навчання

Якісна характеристика

Бали

А. Організація індивідуальної самостійної роботи учнів проводиться вчителем з врахуванням: - рівня розумового розвитку учня; - його швидкості засвоєння навчального матеріалу; - рівня сформованості знань, умінь і навичок; - сформованості навчальної мотивації; - індивідуальних особливостей дитини; - стану здоров’я учня. Б. Робота в даному напрямі проводиться систематично, послідовно, на основі даних діагностики, фіксування проміжних і кінцевих результатів. В. Постійно уточнюються мета, задачі, конкретизуються план індивідуальної роботи з учнями.

9-10 5-8     3-4   1-2

V. Оцінка вмінь учителя планувати свою діяльність,  прогнозувати результати своєї роботи

Якісна характеристика

Бали

А. Характер планування визначається твердим самопереконанням щодо забезпечення виконання навчальної програми, досягнення учнями загальноосвітнього розвитку на оптимальному рівні. Б. Неухильно дотримуються принципи планування. Плани спрямовані на втілення в життя досягнень передового досвіду. В. Під час планування роботи враховуються результати попередньої діяльності, визначаються шляхи закріплення і подальшого розвитку досягнутого, передбачається послідовне усунення недоліків. Г. Цілі навчання формуються чітко, без декларативності і загальних фраз. Д. Вчитель планує систему уроків з теми, урізноманітнює структуру, форми і методи навчання з врахування особливостей кожного учня. Е. Плани забезпечують єдність учителя, учнів, колег і батьків і передбачають досягнення цілей оптимальними методами. Ж. Плани відображають оптимальний, мотиваційний комплекс праці педагога: ВМ - внутрішні мотиви, ЗПМ - зовнішні позитивні мотиви; ЗНМ - зовнішні негативні мотиви. (Під зовнішніми позитивними мотивами слід розуміти різні види заохочення, повага колег, батьків і т.п. Під зовнішніми негативними мотивами слід розуміти страх покарання).

9-10           5-8           3-4         1-2

VI. Професійна компетентність педагога

Якісна характеристика

Бали

А. Вчитель орієнтується на нові цінності освіти, знає концепції нових шкіл, альтернативних систем навчання і виховання; може викласти нові підходи до побудови змісту освіти. Б. Знає психолого-педагогічні основи розвиваючого навчання. В. Знає сутність, принципи і концептуальні підходи диференціації і інтеграції навчання. Г. Володіє базою знань з вікової і педагогічної психології: - психологія закономірностей різних вікових періодів учнів, колективу і методів їх діагностики; - форми і методи педагогічної взаємодії; - принципи організації самоаналізу.

9-10     5-8       3-4   1-2

VII. Творче ставлення до викладання

Якісна характеристика	Бали
А. Вчитель створює нову програму, здійснює її науково-педагогічне обґрунтування і експериментальну перевірку. Б. Може підтвердити відповідність даної програми сучасному змісту базової науки і її актуальність, новизну в порівнянні з аналогічними; - визначає можливості практичного використання даної програми іншими педагогами. В. Вміє професійно грамотно описати і оформити свій досвід.	9-10   5-8     3-4   1-2

VIII. Оцінка роботи вчителя над підвищенням свого  професійного рівня

Якісна характеристика	Бали
А. Вчитель виявляє інтерес до всього нового в педагогіці, психології і теорії свого предмета. Б. Для підвищення своєї майстерності використовує різні види курсових підготовок, в тому числі і нетрадиційних, а також - самоосвіту. В. Займається дослідницькою, експериментальною роботою.	9-10   5-8   3-4 1-2

 

 

 

Додаток В.13.

Ефективність системи управлінської діяльності керівника

 

№ п\п	Критерії і якісна характеристика	Якісна оцінка
І.  Робота з розвитку освітнього простору школи
1.	Наявність концепції  та плану розвитку школи
2.	Інноваційна спрямованість діяльності
3.	Здатність до продуктивної співпраці з педагогічним колективом
4.	Демократичний стиль управління, взаємовідносин з учителями, учнями
5.	Загальна фахова та професійна компетентність
6.	Моніторинг якості функціонування освітньої системи школи
ІІ.  Підвищення кваліфікації кадрів. Методична робота. Атестація
1.	Рівень і форми роботи по підвищенню кваліфікації кадрів
2.	Робота з молодими спеціалістами
3.	Робота з резервом
4.	Сутність і завдання методичної роботи в школі
5.	Зміст і форми методичної роботи
6.	Інновація науково-експериментальна робота, її результати
7.	Вивчення, узагальнення і втілення досягнень передового педагогічного досвіду
8.	Атестація педагогічних кадрів
III. Варіативна частина
1.	Освітній і кваліфікаційний рівень керівника школи
2.	Оптимальність системи управлінської інформації в школі
3.	Використання комп’ютера в управлінській діяльності
4.	Якість планування і прогнозування
5.	Ефективність організаційно-виконавчої діяльності, організаційної структури управління
6.	Роль колегіональних органів управління (рада школи, педрада і т.д.)
7.	Якість прийнятих управлінських рішень
8.	Раціональний розподіл часу
Методи контролю: відвідування виховних заходів, бесіди, анкетування, вивчення документів

 

Додаток В.14.

Анкета для учня (Г.В.Єльнікова)

«Мій урок _________________________»

Закресліть квадратик біля правильної відповіді

1. Коли пролунав дзвоник та увійшов вчитель:
 я перервав всі справи, що робив на перерві, бо буде важлива, цікава робота;	 я перервав всі справи, що робив на перерві, бо знаю, що можуть покарати;	 я спочатку закінчив справи, що робив на перерві, потім приготувався до роботи;	  я помітив через декілька хвилин, коли всі замовчали;
2 Про що Ви подумали, коли вчитель розказав про важливість сьогоднішнього уроку?
 я одразу зацікавився;	 я подумав: «Побачимо...»;	 я подумав: «Щось не віриться, чи буде цікаво...»;	 я прослухав, або вчитель не казав;
3 Як на Ваш погляд, чи встигли Ви зробити все, що планували спочатку?
 я не зрозумів, що ми повинні були робити, тому не можу сказати, чи ми це зробили;	 я зрозумів, що ми повинні були зробити, але ми робили не те;	 я зрозумів, що ми повинні були зробити, та ми це не зробили;	 я зрозумів, що ми повинні були зробити, ми повністю цього досягли.
4 Завдання, що Ви отримували протягом уроку?
 Мені було дуже легко виконувати, бо ми це робили;	 Мені було не важко виконувати, бо вчитель показував як це виконувати;	 Мені було важко, тому що це було нове завдання;	 Мені було важко та цікаво, бо треба було щось вигадувати.
5 Хто більше говорив на уроці вчитель чи учні?
 Учні, бо ми постійно щось обговорювали чи відповідали;	 Не можу сказати: вчитель поясняв, потім ми обговорювали;	 Приблизно однаково;	 Вчитель говорив більше, а ми відповідали на його запитання.
6 Наскільки активні Ви були потягом уроку?
 Мені хотілося щось відповісти протягом всього уроку, і я багато відповідав;	 Мені хотілося багато відповідати, але на це вистачило часу, мені не давали слова;	 Я відповідав, коли мене просили;	 Мені не хотілося відповідати, нехай це роблять інші.
7 На Ваш погляд, вчитель з вами розмовляв чи пояснював (розповідав)?
 Більше розповідав і пояснював, ніж розмовляв з нами;	 Приблизно однаково розповідав і розмовляв;	 Більше розмовляв з нами, і пояснював;	 Пояснював,  розмовляв з нами і давав нам розмовляти один з одним.
8 На Ваш погляд, час уроку плинув швидко чи тягнувся?
 Коли вчитель закінчував урок мені хотілося його продовжувати;	 Мені було дивно, що пролунав дзвоник, я не чекав кінця уроку;	 Як завжди. Я вже чекав.	 Я вже не міг дочекатися перерви.
9 Чи сподобалася тобі робота на сьогоднішньому уроці?
 Не сподобалось, бо боявся, що получу погану оцінку або зауваження;	 Як завжди. Краще б подивився телевізор, але треба вчитися;	 Було цікавіше, ніж на минулому уроці;	 Дуже сподобалося, хочу щоб так було на кожному уроці.
10 Вчитель вислуховує на уроці Ваші питання або зауваження?
 Нас багато і вчителю нема коли вислуховувати питання кожного;	 Вислуховує та йому нема коли реагувати на кожне наше запитання;	 Вислуховує та іноді реагує;	 Вислуховує і завжди реагує;
11 Чого Ви навчилися на уроці?
 Новий матеріал мені не дуже зрозумілий, краще би пояснили;	 Новий матеріал мені зрозумілий;	 Мені сподобався новий матеріал – він не складний;	 Я тепер знаю як можна вивчити новий матеріал. Зможу так само розібрати його і самостійно.

 

Ключ до анкети учня:

Номер питання	1	2	3	4
	Кількість балів за відмічену відповідь
1	4	3	2	1
2	4	3	2	1
3	1	2	3	4
4	1	2	3	4
5	4	3	2	1
6	4	3	2	1
7	1	2	3	4
8	1	2	3	4
9	1	2	3	4
10	1	2	3	4
11	1	2	3	4

 

Додаток В. 15.

Правова освіта в позаурочний час

Навчальна програма факультативних занять з правознавства

для учнів 9-11 класів

Пояснювальна записка

Новий історичний виток у становленні і розвитку незалежної Української держави покликаний сформувати правосвідому, авторитетну націю, яка займе гідне місце в системі успішних країн світу. З розвитком демократизації суспільства стане рівноправним партнером міжнародного права.Без усвідомлення того, що формула успіху правової держави залежить від формування в людей високої правосвідомості і правової культури — залишиться примарою цієї мети.

Ось чому правова освіта і виховання маленьких, юних українців повинні стати прерогативою в системі навчання і виховання. Правознавство надає людині поняття її правового статусу, самопізнання себе в системі правових відносин, взаємодії прав і обов’язків. Дає відповідь на запитання походження української нації через етапи історичних типів держави. Вчить з повагою відноситися до історичних завоювань української нації з метою здобуття авторитету у відносинах з іншими народами.

Незважаючи на те, що всі учасники процесу розвитку правової освіти, а саме основні суб’єкти правовідносин вчитель-учень, розуміють необхідність реформування правової освіти, а саме, вивчення правознавства повинно розпочинатись ще з дошкільного віку і крокувати паралельно з розвитком свідомості, становлення особистості впродовж всього навчального періоду; ця дисципліна на сьогодні продовжує домінувати в основному в 9-ому класі. Світові стандарти розвитку правової освіти доводять, що вивчення правознавства особливо потрібне, адже це завдання держави в системі її розвитку і становлення її як правової. Україні особливо потрібно слідувати цьому принципу.

Дана програма факультативних занять з правознавства для учнів 9-11 класів передбачає завдання:

•  поглибити вивчення правової дисципліни, дати можливість розширити знання учнів, наблизити їх до практичного використання;
• формувати вміння користуватися джерельною базою правових галузей права;
• розвивати мислення, спостережливість;
• формувати риси активної життєвої позиції;
• набувати навиків активних, рішучих учасників правовідносин в системі встановлення справедливості і законопорядку;
• розвивати обдарованість учнів в системі юридичної науки.

Завдяки запропонованим практичним заняттям учням надається можливість реалізувати свої знання, спробувати себе в ролі служителя закону, вести дослідницьку роботу, відчути значимість і відповідальність в системі правовідносин.

Програму в 9-ому класі побудовано за лінійним принципом. Вона є суттєвим доповненням до основного курсу правознавства, в ній значно розширений, поглиблений зміст роботи в системі вивчення правової дисципліни, додаються теми практичного спрямування правових знань. У формуванні змісту програми враховані найсучасніші проблеми становлення правосвідомості. Наприклад, у вивчені теми «Правова держава» заняття на тему «Особливості соціального становлення молоді в Україні. Молодь у кризовому соціумі», надається можливість використати найсучасніші факти, проблеми, вирішення взаємодії підростаючого покоління і правових норм, існуючих неформальних організацій та їх правового статусу з висновком формування в них правосвідомості і приведення дозвілля, творчого потенціалу неформалів в правомірну поведінку.

Концентричний принцип побудови програми в 10-ому класі дає можливість розширити і поглибити зміст повторного вивчення окремих розділів, особливо це торкається тем правової держави, державного апарату влади, прав і обов’язків громадян.

Віковий рівень учнів сприяє тому, що вони значно якісніше засвоюють юридичну лексику, розуміння системи взаємодії людини, громадянина і держави у правовідносинах. Тому, теми помірної складності, проте глибше розкривають юридичні терміни, дають можливість яскравіше відстежити обдарування дітей у вивченні правової дисципліни.

Можливість замінити вивчення окремих розділів і тем іншими, надає блочний принцип побудови програми в 11-ому класі.

В програмі передбачені питання і відповіді становлення правової держави. Особливо це торкається тем взаємодії права і політики, проекту вивчення Ювенальної юстиції, судової влади. Теми юридичної деонтології надають можливість учням зрозуміти нелегку професію юриста, визначити власні здібності у виборі даної професії.

Практичні знання більш складного рівня, дають можливість розвивати юридичну лексику, риси особистості, вміння дискутувати, що є актуальним у сучасному стані суспільства. Чітко відрізняти демократію і свободу слова, як її складову, від «голослів’я», довільний вибір у діяльності в рамках закону, спрямований на успіх, від безконтрольності і безвідповідальності за свої вчинки.

Програма розрахована на 1 год. в тиждень, 35 год. в рік. Вчитель може змінювати теми в рамках змісту, об’єднувати в залежності від можливості викладання факультативу з правознавства в школі. В жодному разі програма не претендує на повне вичерпання тем занять, практичних робіт. Вони можуть змінюватися з врахуванням віку, програмного забезпечення курсу та інших чинників. Здобуті знання і вміння оцінюються вчителем тематично. Поряд з традиційними оцінками навчальних досягнень учнів можуть використовуватися й альтернативні підходи, які забезпечували б якісні результати навчання.

Вчителю слід пам’ятати, запропоновані практичні заняття покликані вміло організувати навчальну діяльність, застосовуючи інтерактивні технології, що сприяє розвитку творчих обдарувань учнів.

 

9 клас

 

№ п/п	Зміст навчального матеріалу	Виділена кількість годин	Очікувані результати
Тема1. Держава, влада, людина (7 год.)
	Характеристика правової взаємодії держави, влади, людини в системі історичних типів держав.	1	Учні поглиблюють знання про поняття держави, державної влади. Усвідомлюють взаємозв’язок державного апарату, влади, людини і громадянина. Самостійно, завдяки набутим знанням, визначають структурні ділянки державного апарату влади та державного ладу, як основного аспекту розвитку і будівництва держави. Набувають навичок практичного використання знань у системі взаємодії людини, громадянина з державним апаратом, правоохоронними органами. Вміють висловлювати свої думки, здобувати практику грамотно вести дискусію, звертатися до представників державного апарату в силу визначених законом норм. Завдяки практичній роботі, здобувають впевненість у своїй правовій свідомості та правоздатності. Вчаться захищати свою активну життєву позицію в рамкам закону, а також дотримуватися виконання законів, що є основним чинником демократичної правової Української держави.
	Основні структурні ділянки державної влади.	1
	Механізм взаємодії державного апарату влади, людини, громадянина.	1
	Захист функцій державної влади. Правоохоронні органи (зустріч із представником правоохоронних органів).	1
	Політичні режими, форма правління, державний устрій.	1
	Режим демократії і неповнолітні особи.	1
	Практична робота №1. Пряме інтерв’ю з державним чиновником.	1
Тема 2. Право-особливий вид соціальних норм (9 год.)
	Право=Воля+Закон. Поняття джерел права, як основного важеля успіху правової держави.	1	Чіткіше і досконаліше пізнають світ соціальних норм, щоб виділити право як особливий вид у цій системі. Розрізняють правові норми як норми волевиявлення і норми права, які носять обов’язковий характер. Вчаться бачити особливості правового статусу фізичних і юридичних осіб, а також їх відповідальності за вчинені проступки і злочини. Стверджувально переконуються в систему гарантій захисту законності в державі, порядку схеми досягнути захисту своїх прав в державних органах влади. Усвідомлюють відповідальність за правопорушення і переконуються в тому, що висока мораль, вихованість і правова культура — основні чинники законопорядку в державі. Завдяки проведеній практичній роботі, здобувають риси рішучості, сміливості у спілкуванні з людьми, вчаться чітко ставити запитання, аналізувати почуте, а відтак, формують в собі активну життєву позицію.
	Правова норма. Взаємодія правової системи права.	1
	Суб’єкти права та суб’єкти правовідносин.	1.
	Громадські гарантії законності.	1.
	Поняття примусу і переконання.	1
	Правова культура, як основа правової держави.	1
	Правопорушення і юридична відповідальність. Різниця проступку і злочину.	2
	Практична робота №2. Опитати 10 фізичних осіб про їх відношення до примусу і переконання. Що на їх думку необхідно в першу чергу застосовувати державному апарату влади. Проаналізувати відповіді. Висновок: мораль і переконання, основні засади демократії та правової держави.	1
Тема 3. Основи публічного права України (11 год.)
	Конституція — Основний Закон держави. Види конституцій.	1	Усвідомлюють значимість Основного закону держави Конституції України, засвоюють знання про особливість конституційного права в Україні, розуміють різницю між публічними і приватними нормами права. Набувають знань про основні поняття громадянства України. Чітко виділяють громадянські і особисті права. Знайомляться з основними функціями діяльності місцевого самоврядування в Україні Навчаються розумінню норм фінансового, екологічного, кримінального права. Особливо розуміють поняття кримінальної відповідальності, як найнебезпечнішої серед всіх інших видів. Здобувають знання поняття злочинів, покарань за їх здійснення. Завдяки проведеній практичній роботі, зустрічі з правоохоронцем, володіють знаннями практичного досвіду застосування норм кримінального права, виховуються законослухняними і відповідальними громадянина ми. Набувають знань застережень від злочинів.
	Особливості норм конституційного права.	1
	Громадянство України. Громадянин і держава — правовий зв'язок підстави набуття і припинення.	1
	Обов’язки і права громадян за Конституцією України.	1
	Правовий статус іноземців, біженців.	1
	Місцеве самоврядування в Україні.	1
	Фінансово-правові норми.	1
	Суб’єкти адміністративного права та адміністративних відносин.	1
	Екологічні права і обов’язки громадян.	1
	Поняття, мета і види злочинів, кримінальних покарань.	1
	Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх. Практична робота №3. Зустріч з працівником кримінальної міліції у справах неповнолітніх.	1
Тема 4. Основи приватного права України (8 год.)
	Особливості складу цивільних правовідносин. Договори.	1	Завдяки набутим знанням, відмічають основні особливості цивільних правовідносин. Здобувають навики укладання договорів, знань про основні норми приватного права: шлюбно-сімейного, трудового, земельного, набувають знань про трудовий договір, особливості праці неповнолітніх, а також факти юридичної відповідальності за порушені норми права. Чітко усвідомлюють основні положення норм Конституції про те, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. 3 проведеної практичної роботи роблять висновки, що злочинність повинна зникнути назавжди, а в суспільстві має панувати право, воля і закон.
	Сімейне право України. Усиновлення, опіка, патронат.	1
	Договір житлового найму. Купівля, продаж, набуття житла.	1
	Особливості складу трудових правовідносин. Трудовий договір, контракт.	1
	Трудова дисципліна. Робочий час і час відпочинку. Особливості праці неповнолітніх.	1
	Право колективної і приватної власності на землю.	1
	Юридична відповідальність за правопорушення та незнання законів.	1
	Практична робота №4. Заняття — суд над злочинністю (за різні види правопорушень).	1

 

 

10 клас

 

№ п/п	Зміст навчального матеріалу	Виділена кількість годин	Очікувані результати
Тема 1. Правова держава (6 год.)
	Вклад вітчизняних мислителів у розвиток концепції громадянського суспільства і правової держави.	1	Поглиблюють знання про зміст і розвиток правової держави. Визначають пріоритети прав і свобод людини в противагу іншим головним завданням державотворення. Вміють аналізувати і робити порівняльну характеристику розвитку Української правової держави та інших держав світу, що мають право називатися успішними. Завдяки виконаній практичній роботі, володіють основними правовими аспектами успішної правової держави. Навчаються висловлювати власну думку, формувати рішучість, наполегливість.
	Пріоритет прав і свобод людини в системі державного розвитку.	1
	Особливості соціального становлення молоді в Україні. Молодь у кризовому соціумі.	2
	Міжнародні стандарти забезпечення правових гарантій.	1
	Практична робота №1. Формула успіху правової держави — очима дітей (конференція).	1
Тема 2. Історія держави і права, як багатогранна наука (6 год.)
	Правові пам’ятки Української держави.	1	На основі здобутих знань розширюють кругозір про історичні пам’ятки правової культури держав. Вміють характеризувати історичні типи держави з точки зору правових нормативних джерел. Вчаться з повагою відноситися до зарубіжних держав в ім’я миру і співробітництва з ними, а також в упередження процвітання расизму і націоналізму. Чітко відрізняють ці поняття від слова «патріотизм». Після виконаної практичної роботи отримують навики ведення основних ділових заходів. Вчаться висловлювати свої думки, використовуючи правову лексику.
	Правові пам’ятки зарубіжних країн.	1
	Характеристика історичних типів держави і права.	1
	Характеристика основних джерел законотворчості в Українській державі.	2
	Практична робота №2. Прес- конференція дипломатів (основне питання: коротка історія становлення держави і права.	1
Тема 3. Права людини (9 год.)
	Трансформація поняття прав людини (історичний, моральний та філософський аспекти).	1	Класифікують права громадян. Аналізують дотримання прав людини у власній країні і за рубежем. Відстежують міжнародні механізми забезпечення прав людини. Переконуються у великій повазі до людини в міжнародних нормативно-правових актах. Оцінюють стан національних меншин, обґрунтовують їх правовий статус, порівнюючи з іншими державами. В процесі виконання практичної роботи, формують риси сміливості, компетентності в системі захисту своїх прав, набувають рішучості по відношенню до захисту наших прав. Вчаться діловитості, чіткості у повідомленні про порушення правової норми.
	Єдність прав та обов’язків.	1
	Діяльність Ліги Націй та ООН у галузі захисту прав людини.	2
	Міжнародні механізми забезпечення прав людини.	1
	Чинне законодавство стосовно дітей в Україні. Конвенція ООН про права дитини.	1
	Торгівля людьми, як проблема порушення прав людини.	1
	Права етнічних, релігійних та мовних меншин.	1
	Практична робота №3. Юридична консультація «Куди звернутися про порушені права» (коментар юридичного арбітра, адреси установ, служб тощо).	1
Тема 4. Правопорушення і злочин (1 год.)
	Види правопорушень відносно норм галузей права	1	Класифікують правові норми різних галузей права. Вміють відрізняти проступок від злочину. Набувають навиків швидко орієнтуватися в нормативно-правовій базі по даній галузі. Чітко визначають види злочинів і степені їх важкості. Дізнаються про нові поняття підсудності та підвідомчості, набувають знань про права та обов’язки учасників кримінально-процесуальної дії. Після проведення практичної роботи з даної теми чітко визначають вид правопорушення, аналізують і коментують юридичні факти і події.
	Злочин як суспільно небезпечне діяння, або бездіяльність. Види злочинів.	2
	Відмінності проступку та злочину.	1
	Характеристика основної нормативної бази про особливості та класифікацію кримінально-правових відносин.	1
	Підсудність, підвідомчість. Учасники кримінального процесу, їх права та обов’язки.	1
	Практична робота №4. Програма «Факти, події, коментарі» (з наведених юридичних фактів опре ділити поняття проступку і злочину).	1
Тема 5. Юридична відповідальність. (5 год.)
	Обставини, що виключають юридичну відповідальність.	1	Поглиблюють знання юридичної відповідальності за скоєння правопорушення. Чітко орієнтуються в різниці обставин, що виключають юридичну відповідальність: необхідної оборони і крайньої необхідності. Поглиблюють знання про юридичну відповідальність неповнолітніх. Після проведення практичної роботи вміють вести дискусію, отримують навики переконання, формують активність, небайдужість до однолітків, виносять судження, обґрунтовуючи їх. Вміють підкріплювати свої знання аргументами нормативно-правових понять, спиратися на норми права і моралі. «Неформали — це вияв особистості, Чи непокора закону?» Висновок: неформальні організації повинні діяти лише в рамках закону, спрямовувати свої творчі можливості та енергію в правильне поле співжиття з іншими формуваннями.
	Поняття неосудності.	1
	Юридична відповідальність неповнолітніх.	1
	Види юридичної відповідальності.	1
	Практична робота №5. Програма «Це моя думка» про неформальні організації. Дискусійне запитання.	1 \
	Резервне заняття.	1

 

 

11 клас

 

№ п/п	Зміст навчального матеріалу	Виділена кількість годин	Очікувані результати
Тема 1. Політика і право України (5 год.)
	Процеси взаємодії державної влади і права в системі багатопартійності.	1	В процесі вивчення і аналізу матеріалу учні вчаться відстежувати процеси сучасних подій в системі взаємодії політики і права, зосереджувати свою увагу на шляхи подолання конфліктів, що виникають на основі політичної окраски депутатів. 3 допомогою набутих знань дають оцінку тим чи іншим фактам правових конфліктів державовладців. Слідкують за сучасними фактами, перебувають в постійному інформаційному полі актуальних новин. Порівнюють і аналізують досвід інших держав, розвивають мислення, формують власну думку, позицію відносно існуючих фактів. Дана практична робота надихає на впевненість, віру, рішучість у розбудові правової держави, формує власну громадську життєву позицію на основі правових законів.
	Шляхи подолання законотворчих конфліктів в системі існування багатопартійності.	1
	Демократія, як політичний режим найвищої людської свідомості.	1
	Правовий досвід міжнародних партнерів в подоланні конфліктів законотворчості багатопартійної системи.	1
	Практична робота. «Я — ровесник держави Україна» (особистий захист дослідницької роботи) Висновок: успіх правової держави в консолідації всіх правоздатних і дієздатних осіб багатопартійної системи з турботою про розвиток і процвітання держави.	1
Тема 2. Судова влада (9 год.)
	Поняття та завдання, реформування судової системи.	1	Поглиблюють набуті знання, характеризують систему судових органів влади. Формують власні погляди на реформування судової системи. Відстежують причини необхідності таких реформ. На основі вивчення основного закону, «Про судоустрій» обґрунтовують власні думки. Набувають навиків практичного використання знань в процесі написання позовної заяви.
	Завдання судової влади. Статус суддів.	1
	Основні вимоги до суддів.	1
	Структура судової системи. Закон України «Про судоустрій України».	1
	Вищі спеціалізовані суди.	1
	Вища Рада юстиції.	1
	Порядок звернення громадян до суду.	1
	Конституційний суд України. Процедура розгляду справ Конституційним судом.	1
	Практична робота. Написання, за зразком, позовної заяви до суду.	1
Тема 3. Правоохоронні органи України (9 год.)
	Система правоохоронної структури.	1	Детальніше і глибше знайомляться з системою правоохоронних структур, вникають у подробиці їх функцій. Вчаться відрізняти служби внутрішніх справ по функціях їх роботи, а також їх взаємодію з іншими органами влади. Знайомляться з основними повноваженнями прокуратури, а також представництва прокурора в суді. На основі набутих знань оцінюють працю правоохоронних структур, дають пропозиції щодо покращення цієї системи правоохоронної влади. Завдяки практичній роботі чітко простежують функції роботи працівників всіх структурних ділянок в процесі скоєного правопорушення, набувають навиків практичного використання знань. Здобувають переконання у чіткому дотриманні законності в державі.
	Служба безпеки України. Національне бюро розслідувань. Національна гвардія.	1
	Прокуратура. Прокурорський нагляд.	1
	Участь прокурора в судовому процесі.	1
	Правовий статус міліції. Дізнання, попереднє слідство, оперативно- розшукова діяльність.	1
	Митні органи України. Державна податкова адміністрація.	1
	Органи юстиції та їх структура.	1
	Адвокатура, її система. Види адвокатської діяльності.	1
	Практична робота. Юридична гра «Суд від мого імені». (Розглядається юридичний факт правопорушення за участю всіх представників правоохоронних структур включно до подання в суд, кожен працює згідно наданих функцій).	1
Тема 4. Юридична деонтологія (10 год.)
	Кваліфікаційна характеристика юриста.	1	Отримують чіткі знання про професійного юриста. Переконуються у великій необхідності володіти глибокими знаннями, правовою культурою, психологічною підготовкою, щоб носити високе звання — юрист. Знайомляться з основними вимогами до цієї, дуже вагомої в суспільстві професії. Набувають знань профорієнтації. Дають свої пропозиції щодо покращення професійної етики сучасних юристів. Виконана практична робота дозволяє аналізувати, оцінювати риси професійного портрета юриста. Давати пропозиції щодо посилення вимог до служителів «Феміди», а також аргументовано довести свою впевненість в якості цих пропозицій.
	Психологічна культура юриста.	1
	Правова психологія, як спеціальна галузь соціальної психології.	1
	Конфлікти у юридичній практиці.	1
	Основні риси професії юриста. Правова культура юриста.	1
	Поняття й основні функції правової етики.	1
	Поняття правової естетики	1
	Професійний обов’язок юриста.	1
	Практична робота. «Портрет юриста» (Учні складають професійний портрет і захищають свою кандидатуру перед однолітками, можна використовувати фотографії, записи, відеосюжети).	1
Тема 5. Ювенальна юстиція (3 год.)
	Ювенальна юстиція, як основа становлення правосвідомості і правової культури майбутніх громадян.	1	Вчаться стежити за сучасними реформами в юридичній науці. Тримати в полі зору перетворення і новизну, що відбувається в державі і поза її межами. Аналізують факти, коментують, формують власні доводи, пропозиції щодо правової турботи підростаючого покоління в системі правової держави. Вчаться чітко, коректно відшаровувати негативні риси дорослих, коли вони мають справу з дітьми — групи ризику. Формують власну думку, переконання.
	Досвід міжнародних правосуб’єктів ювенальної юстиції. Український проект.	1
	Практична робота. Ювенальний суддя. Скласти його правовий статус.	1

 

 

 

Додаток Г

Список публікацій та відомості про апробацію результатів дисертації

Праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

1. Іванюк І.В. Застосування ефективних засобів педагогічного впливу щодо попередження підліткової злочинності у системі цілісного педагогічного простору / І.В. Іванюк // Нова педагогічна думка. – 2014. – № 3(79). – С. 65 – 69.

2. Іванюк І.В. Самоосвіта – основне завдання директора як суб’єкта цілісного освітнього простору в системі розбудови інноваційної правової школи / І.В. Іванюк // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир: ЖДУ імені Івана Франка, 2014. – №3(75). – С. 104–110.

3. Іванюк І.В. Організація правової школи як вагомий крок у формуванні правосвідомості й правової культури громадян / І.В. Іванюк // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2010. – № 4. – С. 121–123.

4. Іванюк І.В. Інтерактивні технології як чинник результативності превентивної діяльності зі схильними до девіантної поведінки учнями: теоретичний аспект / І.В. Іванюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2014. – № 1. – С. 88 – 92. – (Серія: Педагогіка).

5. Ivaniuk I. Wycieczki do muzeow i miejsc historycznych oraz ich rola w nauczaniu historii regionalnej. Glos w dyskusji / Inna Ivaniuk // Strzyzowski rocznik muzealny. – 2015. – S. 278 – 285.

 

Праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації

6. Іванюк І.В. Формування правосвідомості і правової культури школярів у ЗНЗ / І.В. Іванюк // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: зб. за підсумками звіт. наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. – Вип. 12. – У 3-х т. – К.-Подільський: К.-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, 2013. – Т. 3. – С. 159 – 160.

7. Іванюк І.В. Організація правової школи як важливий етап у становленні правової свідомості та культури учнівської молоді / І.В. Іванюк // Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей: зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. / [за заг. ред. проф. О. Кікінежді]. – Тернопіль: Стереоарт, 2014. – С. 655 – 657.

8. Іванюк І.В. Базові характеристики цілісного освітнього простору сучасної школи / І.В. Іванюк // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: зб. за підсумками звіт. наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. – Вип. 14. – У 5-и т. – К.-Подільський: К.-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, 2015. – Т. 3. – С. 116 – 117.

9. Іванюк І.В. Роль керівника школи в організації заходів, присвячених вшануванню Т.Г. Шевченка в системі досягнення цілісної педагогічної мети / І.В. Іванюк // Тарас Шевченко в контексті світової культури (До 200-річчя від Дня народження Кобзаря): матер. Всеукр. наук.-краєзн. конф. – Тернопіль, 2014. – С. 75 – 79.

10. Іванюк І.В. Інноваційний міжпредметний зв’язок в системі вивчення предметів економіки і права / І.В. Іванюк // Актуальні питання економічної освіти: досвід, потенціал, перспективи: зб. наук.-практ. конф. (До 50-річчя Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль: ТНЕУ, 2015. – С. 3 – 8.

11. Іванюк І.В. Профільна школа правознавчого спрямування в контексті неперервності освітнього процесу / І.В. Іванюк // Актуальні проблеми в системі освіти: ЗНЗ – доуніверситетська підготовка – ВНЗ: зб. наук.-практ. матер. IX міжрегіон.  семінару,  м. Київ, 2016 р., Національний авіаційний університет / [наук. ред. Н.П. Муранова]. – К.: НАУ, 2016. –  С. 97 – 100.

12. Іванюк І.В. Принципи формування освітнього простору в умовах розвитку школи профільного типу / І.В. Іванюк // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: зб. за підсумками звіт. наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. – Вип. 13. – У 3-х т. – К.-Подільський: К.-Подільський нац. ун-т імені Івана Огієнка, 2016. – Т. 1. – С. 162.

13. Іванюк І.В. Формування правосвідомості як крок до громадянської зрілості / І.В. Іванюк // Освітній простір ХХІ століття: реалії, новації, перспективи: зб. наук.-прак. конф. – Тернопіль: ТНЕУ, 2017. – С. 5 – 7.

14. Іванюк І.В. Роль медіаграмотності в системі формування високої правосвідомості школярів / І.В. Іванюк // Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи: V міжнар. наук.-метод. конф. / Академія української преси. – К.: АУП, 2017. – С. 23 – 27.

 

 

Праці, які відображають наукові результати дисертації

15. Іванюк І.В. Правова освіта в позаурочний час: Навчальна програма факультативних занять із правознавства для учнів 9 – 11 класів / І.В. Іванюк. – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2012. – 24 с.

16. Іванюк І.В. Формування національно-патріотичної свідомості школярів в системі створення музею в школі / І.П. Гайдамаха, І.В. Іванюк, Г.П. Максимишина // Методичні рекомендації щодо створення історичного музею в школі, методи урочної і позаурочної роботи в музеї на прикладі використання технологічних інноваційних прийомів. – Тернопіль: Принт, 2013 – С. 3 – 16.

17. Заради гідності і свободи / [авт. проекту, упоряд. І.В. Іванюк, П.І. Козловський]. – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2016. – 120 с.

18. Иванюк И.В. Формирование правосознания учащихся как шаг к гражданской зрелости/ И.В. Иванюк // Поддержка демократической культуры в школах стран Восточного Партнерства. – Страсбург: 14 – 15 ноября 2016. – С. 6 – 7.

 

 

 

 

Логіка формування освітнього простору школи