І. Загальні положення

1. Тип навчального закладу: навчально-виховний комплекс.  П’ятиденний робочий тиждень.
2. Мова навчання – українська.
3. Кількість класів: 31, кількість учнів 815.
4. Основні нормативні документи, відповідно до яких організовано навчально-виховний процес

- Закони України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту»,

- Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010р. №778,

Постанова КМУ від 21.02.2017 №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти“ (застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти).

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

Концепція НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

 Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи».

- Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

1. Освітня програма розроблялася на основі:

 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».
Наказ МОН № 405 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня 5-9 класи

Наказ МОН № 407 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня 2-4 класи

Наказ МОН № 406 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня 11 класи

Наказ МОН № 408 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня 10 класи

ІІ. Загальний обсяг навчального навантаження. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення

1. Організація навчально-виховного процесу

• 1.1. Загальний обсяг навчального навантаження відповідно до Державного стандарту закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня.

Індивідуалізація і диференціація навчання у закладі забезпечуються шляхом реалізації інваріантної та варіативної частини.

1.2 Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 “Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

1.3. Заклад забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти державним стандартам освіти, єдність навчання і виховання.

1.4. Заклад працює за навчальними програмами, підручниками, посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і забезпечує виконання навчально-виховних завдань на кожному ступені навчання відповідно до вікових особливостей та природних здібностей дітей.

1.5. Заклад обирає форми, засоби і методи навчання та виховання відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та свого статуту з урахуванням специфіки закладу, профілю та інших особливостей організації навчально-виховного процесу.

1.6. Навчально-виховний процес у закладі здійснюється за груповою та індивідуальною формою навчання.

1.7. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі.

1.8. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймаються навчальним закладом.

1.9. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок - в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування.

1.10. У класах з поглибленим вивченням окремих предметів навчально-виховна робота поєднується з науково-методичною, науково-дослідною та експериментальною роботою.

1.11. Заклад може виконувати освітні програми і надавати платні послуги на договірній основі згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

            Порядок надання платних послуг затверджуються Міністерством освіти і науки України за погодженням з Мінфіном і Мінекономіки.

1.12. Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

1.13. Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються закладом , схвалюються педагогічною радою, затверджуються директором закладу.

1.14. Загальна тривалість канікул протягом навчального року повинна становити не менше як 30 календарних днів.

1.15. Тривалість уроків у закладі становить: у 1-х класах - 35 хвилин, у 2-4-х класах - 40 хвилин, у 5-11-х  - 45 хвилин.

1.16. Для учнів 5-9-х класів допускається проведення підряд двох уроків під час лабораторних і  контрольних робіт, написання творів, а також уроків трудового навчання. У 10-11-х класах допускається проведення підряд  двох уроків з одного предмета інваріантної та варіативної частини навчального плану і профільних дисциплін (предметів).

1.17. Крім обов`язкових навчальних занять, проводяться індивідуальні, додаткові та інші позакласні заняття і заходи, спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів, на розвиток творчих здібностей і обдарувань.

1.18. Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менш як 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) - 20 хвилин.

1.19. Розклад уроків складається відповідно до робочого навчального плану закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується керівником закладу.

1.20. Відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством).

1.21. Залучення учнів до видів діяльності, не передбачених навчальною програмою та наскрізною освітньою програмою закладу дозволяється лише за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють.

1.22. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням вимог навчальних програм та індивідуальних особливостей учнів. Домашні завдання учням 1-х класів не задають.

4. Реалізація інваріантної частини освітньої програми.

У межах галузі «Суспільствознавство» в 5-му класі вивчається курс «Вступ до історії», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

В 10-11 класах вивчається курс «Математика».

5.Реалізація варіативної частини навчальних планів.

Курси за вибором посідають особливе місце в структурі змісту профільного навчання.  Вони разом із профільними предметами визначають специфіку кожного конкретного  профілю навчання, з одного боку, а з іншого — є дієвим засобом задоволення тих пізнавальних інтересів та індивідуальних освітніх потреб учнів, що перебувають поза межами обраного ними профілю навчання.  Із цього випливають дві основні функції курсів за вибором: профільно-формувальна й індивідуальна освітньо-розвивальна.  Зазначені функції реалізуються двома основними типами курсів за вибором: спеціальні курси (спецкурси) і  факультативні курси (факультативи). Спеціальний курс у системі профільного навчання — це навчальний курс, який разом із профільними предметами визначає специфіку кожного конкретного профілю навчання, те сутнісне, що відрізняє цей профіль від іншого. Зміст спеціальних курсів певного навчального профілю (в межах відведених годин на їх вивчення) є органічним складником змісту цього профілю, а тому є обов’язковим для опанування всіма учнями. Вибір спецкурсів спочатку здійснюється на рівні навчального закладу: формуючи певний профіль навчання, він окреслює коло тих профільних предметів і можливих спецкурсів, що його визначають. Кількість таких спецкурсів зазвичай більша від тієї, яку можна реалізувати в межах відведеного для цього навчального часу. Подальший вибір спецкурсів, які будуть опановуватися в межах профілю навчання, здійснюють учні із запропонованого переліку.

Курси за вибором:

• «Права дитини» (1-4 кл.) по 0,5 годин. Курс побудований на використанні ігрових та інтерактивних технологій, роботі в групах, що максимально відповідає віковим особливостям школярів, які усвідомлюють відповідальність за правопорушення, формують активну життєву позицію.

       -  «Основи християнської етики» 1-4 класи , 7-8-і класи по 0,5 годин, 5-6-і по 1 годині.  В ході занять учні отримують не тільки базові знання про моральність та толерантність, а й навчаються основним правилам ведення дискусії, що, безумовно, будуть корисними для організації спільних проектів в майбутньому.

• «Історія Тернополя» - 5 класи по 0,5 годин.
• «Етика» - 6 класи по 1 годині. Учні одержують розуміння поняття правового статусу, самопізнання себе в системі правових відносин, взаємодії прав і обов’язків.
• «Вчимося бути громадянами» - 7 класи по 1 годині. Учні на практичних заняттях реалізовують свої знання, пробують себе в ролі служителів закону, ведуть дослідницьку роботу, відчувають значимість і відповідальність у системі правовідносин.
• «Живи за правилами» - 8 класи по 1 годині. Його програма підготовлює учнів до сприйняття абстрактних понять, таких як «суспільство», «право», «держава», дає розуміння базової термінології, що буде використовуватись з 9-го класу при вивченні інших правових дисциплін. Курс побудований на використанні ігрових та інтерактивних технологій, роботі в групах, що максимально відповідає віковим особливостям школярів. Посібник для вчителя, що використовується для цього, містить готові технології побудови навчально-виховного процесу, що мають максимально ефективний вплив на реалізацію поставленої мети уроку.
• «Ми – громадяни України» - 9 класи по 1 годині;
•  «Основи споживчих знань» - 9 класи по 1 годині. Предмет, що вивчає права споживачів. Учні набувають практичних навиків та вміння захистити свої економічні права. 
• «Основи підприємницької діяльності» - 10 класи по 1 годині.

•  «Конституційне право України» - 11 класи по 1 годині. Один із таких, що розглядає права і свободи в системі загальноєвропейських та загальнолюдських цінностей. Разом з обов’язковими «Основами правознавства» він дозволяє глибше проникати в сутність суспільних процесів, формує наукову свідомість.

6. Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом» («Українська мова» у 5-7 класах, «Історія України» у 8-9, 11 класах, «Хімія» у 7 класах, «Географія» у 9-10 класах, «Біологія» у 10-11 класах, «Екологія» в 11 класі ). «Астрономія» в 11 класі буде викладатися у І семестрі, «Початкова військова» підготовка в 9 класах буде викладатися шляхом чергування (через тиждень).

Додаткові години на вивчення навчальних предметів:

• Української мови 1-4 класи - 14 годин.
• Математики 10, 11 класи (правовий профіль) – 2 години.
• Захист Вітчизни у 9,10,11 класах – 2,5 години.
• Трудового навчання 5-11 класи – 10 годин.
• Українознавство 5 – 11 класи –   8 годин      .
• Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції в 9 – 11 класах – 2 години.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 До 15% часу інваріантної складової може перерозподілятися між навчальними предметами.

«Поділ класів на групи при вивченні «Української та Іноземної мови», «Інформатики», «Технології», «Трудового навчання, фізичної культури» в 11 класі здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами)».

За наявності відповідної кількості заяв на зарахування та згоди батьків і проходження вчителем курсів організовано навчання в 1Г класі за проектом «Інтелект України» (наказ МОН України від 04.12.2014р. №1439  «Про завершення апробації навчально-методичного забезпечення початкової школи за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» та розроблення і впровадження проекту в основній школі загальноосвітніх навчальних закладів»).

ІІІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти..

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, основними  завданнями, які мають реалізувати вчителі у рамках освітньої галузі є формування таких ключових компетентностей учнів: спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна і громадянська компетентності, обізнаність і самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Слід врахувати, що необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання.

1. Виконавчий комітет Тернопільської міської ради закріплює за закладом відповідну територію обслуговування і до початку навчального року бере на облік учнів, які мають його відвідувати.

2. Зарахування учнів до класів здійснюється без проведення конкурсу і відповідно до території обслуговування.

3. Керівник закладу зобов`язаний вжити заходів до ознайомлення дітей та їх батьків або осіб, які їх замінюють, з порядком зарахування до закладу, його Статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію навчально-виховного процесу.

4. Зарахування учнів до закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом його керівника.

Для зарахування учня до закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу (крім дітей, які вступають до першого класу), до 10-11 класу - документ про відповідний рівень освіти.

До першого класу зараховуються, як правило, діти з шести років.

5. Іноземні громадяни та особи без громадянства зараховуються до закладу відповідно до законодавства та міжнародних договорів.

6. Переведення учнів закладу до наступного класу здійснюється у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

У разі вибуття учня з населеного пункту батьки або особи, які їх замінюють, подають до закладу заяву із зазначенням причини вибуття.

У разі переходу учня до іншого навчального закладу для здобуття загальної середньої освіти у межах населеного пункту батьки або особи, які їх замінюють, подають до закладу заяву із зазначенням причини переходу та довідку,що підтверджує факт зарахування дитини до іншого навчального закладу.

Розділ 5. Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей;перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 6. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Список педагогічних працівників

ТНВК «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА і-ііі СТУПЕНІВ-ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ №2»

тЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ тЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

станом на 05 вересня 2019 р.

До списку включаються  директор школи, (завідувач закладу) заступники директора школи, всі вчителі (сумісники і основні працівники),

педагоги-організатори, вихователі - методисти, вихователі, організатори позакласної і позашкільної роботи, керівники гуртків

Назва школи, її тип: Тернопільський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-правовий ліцей №2»

Адреса: м. Тернопіль, вул. Новий Світ, 11

У школі (закладі) класів  (груп) 31 учнів (дітей) 815

«05»  вересня  2019 року                                                 Директор ТНВК ШПЛ №2                                                                           І.В. Іванюк

1. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

1. Якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Додаток №4

(складено за таблицею1

до Типової освітньої програми затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №405) 

Робочий навчальний план

ТНВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - правовий ліцей №2»

Тернопільської міської ради Тернопільської області

на 2019-2020 навчальний рік для 5,6 класів