ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ №2» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі – заклад) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова Українська Школа» іншими законодавчими актами України, постановами Верховної ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №778, власним Статутом.

 Засновником закладу є Тернопільська міська рада. Заклад є юридичною особою, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку, ідентифікаційний номер.

Повне найменування закладу: ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ПРАВОВИЙ ЛІЦЕЙ № 2» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Скорочене найменування закладу: ТНВК ШПЛ № 2.

В ТНВК ШПЛ №2:

1. Безпечне освітнє середовище закладу освіти.

2. Наявність необхідних для освітнього процесу та виконання освітньої прогарми приміщень відповіно до наповнюваності.

3. Забезпеченість обладнанням навчальних кабінетів і приміщень для виконання освітньої прогарми.

4. Доступна архітектура приміщень та території.

5. Достатнє матеріально-технічне забезпечення.

6. Належні заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльнсоті.

7. В наявності бібліотека, книгосховище, читальний зал,інформаційно-ресурсний центр.

8. Належне використання мережі інтернет.

9. Організація харчування.

10. Розроблені заходи, інфостенд про попередження та протидії булінгу (цькування)

11.Розроблені  правила поведінки у закладі освіти.

12. Належні заходи адаптації новоприбулих учнів та педагогів.

13. Стратегія розвитку закладу освіти.

14. Педагогічна рада.

15. Річний план роботи.

16. Освітня програма.

17. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності.

18. Індивідуальні освітні траєкторії.

19. Мотивування педагогічних працівників.

20. Професійний розвиток педагогів.

21. Інноваційна та експертна діяльність педагогічних працівників.

22. Співпраця між педагогами.

23. Громадське самоврядування.

24. Комунікація з учасниками освітнього процесу.

25. Реагування на звернення учасників освітеього процесу.

26. Режим роботи закладу.

27. Умови готовності до навчання дітей з особливими освітніми потребами.

28. Види оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

29. Інтеграція освітнього процесу у зовнішній культурно-освітній простір.

30. Академічна доброчесність.

Вперше: ( з 2009 року)

31. Створена «Академія права» (зал судових засідань єдиний в Україні) .

32. Організований зал-музей «Криївка» (єдиний в Україні).

33. Всеукраїнський дитячий форум  «Формула успіху правової держави очима дітей» з міжнародною участю. (авторське право єдиний на Україні)

34. Створена команда КВН всеукраїнського рівня «Кадри».

35. Призове  місце у Всеукраїнському турнірі юних правознавців.

36. Пілотна школа Всеукраїнського проекту «Медіаграмотність в дії» (створення навчального кабінету медіаграмотності).

37. Представлений досвід закладу на засіданні Ради Європи, м. Страсбург (Франція).

38. Створений єдиний профільно орієнтований цілісний освітній простір (схвалений науковою радою НАПН України (м. Київ).

39. Участь учнів ТНВК ШПЛ №2 в засіданні Верховної Ради України.

40 Перше місце з профільного предмету, правознавство, обласного рівня Всеукраїнської учнівської олімпіади 2020 р.

41. Перше місце в ІV Відкритому Західноукраїнському інтелектуальному турнірі «NATUS VINCERE».

42. Висока спортивна база (шефство (Реал Мадрид, Іспанія).

(Додатки 2,3,4,5,6,7,8,9,10)

 Тнвк ШПЛ №2 є закладом з специфікою становлення, організації та динамікою розвитку.

 Етапи стратегічного розвитку:

1. 2009-2011 н. р.р. – організаційний науково-теоретичний етап підготовки ціннісно-концептуальної складової освітнього середовища. Визначення ядра цінностей, основних цілей розвитку загальноосвітнього навчального закладу з формуванням профільно орієнтованого цілісного совітнього простору, на шляху до організації правового ліцею.

2. 2011-2015 н.р.р. – визначення мети дослідження за темою «Теоретико-методичне обгрунтування оптимізації навчально-виховного процесу учнівської молоді» (державний реєстраційниї № 0113U004348), що стало підгрунтям наукової теми «Формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу» (витяг з протоколу №4 від 26.04.2016р. Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі освіти Національної академії педагогічних наук).

3. 2015-2016 н.р.р. – реорганізація ТЗОШ №2 в ТНВК ШПЛ №2 (рішенням Тернопільської міської ради №647227 від 25.04.2014р.). Розробка навчальних програм спецкурсів профільної правової освіти, правової культури, організація і розвиток методичних заходів, моніторинг результатів. Завершення дослідження, оформлення в передовий науково-практичний досвід теми  «Формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу». Створення його базовості, усіх його складових як структурно-національної моделі розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору навчального закладу.

4. 2016-2018 н.р.р. – розвиток ТНВК ШПЛ №2 в системі цілісності і єдності профільно орієнтованого простору, якісні результати підготовки випускників з значною теоретично-практичною базою компетентних знань, що необхідні для праці і реалізації себе в суспільстві. Підготовка закладу до участі на представлення результативних успіхів в конкурсі на право участі у Всеукраїнському експерименті «Розвиток громадянської компетентності учнів».

5. 2018-2020 н.р.р. – утвердження, удосконалення дидактичних, матеріально-технічних умов у розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Заклад – один із чотирьох базових закладів України, що задіяний у Всеукраїнському експерименті «Розвиток громадянської компетентності учнів» (Наказ МОН України №342 від 13.03.2019р.).В ТНВК ШПЛ №2 цілісність освітнього простору як система має бути забезпечена: а) узгодженою взаємодією її складових; б) чіткою визначеністю кінцевого освітнього результату, за якого формуватимуться ключові компетентності випускника і для ефективної суб’єкт-суб’єктної взаємодії у профільно орієнтованому освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу, і для подальшого навчання з метою здобуття обраної професії, і, з рештою, – для забезпечення процесу життєдіяльності загалом; в) створенням максимально сприятливих психолого-педагогічних умов для засвоєння знань, формування ключових компетентностей, розвитку, саморозвитку й самореалізації особистості майбутнього випускника старшої школи.    

В закладі проводилось дослідження спрямоване на розв’язання суперечностей між:

–  традиційною інформаційно-репродуктивною системою навчання і вимогами щодо розвитку ключових компетентностей учня, здатного до самоактуалізації, саморозвитку, самоосвіти, свідомого вибору свого професійного шляху;

–  завданнями реалізації моделі «Випускник», визначеної Концептуальними засадами реформування середньої школи (Нова українська школа), і дидактико-методичним, кадровим, матеріально-технічним забезпеченням сучасного загальноосвітнього навчального закладу для ефективного розвитку профільно орієнтованого навчального середовища.

Актуальність теми дослідження та необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми: «Формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу».

Мета дослідження передбачала визначення і обґрунтування організаційно-дидактичних умов формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до мети визначалися такі завдання дослідження:

1. З’ясувати теоретичні основи формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

2. Обґрунтувати функції та базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

3. Визначити критерії цілісності профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

4. Розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель розвитку профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження – організаційно-дидактичні умови формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Застосовувались такі методи дослідження: загальнонаукові – теоретичний аналіз, синтез, порівняння, моделювання, абстрагування, систематизація, узагальнення (застосовано для з’ясувати сутності цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, його структурної організації, основних характеристик, а також для розроблення та обґрунтування структурно-функціональної моделі формування та розвитку цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; емпіричні (анкетування, тестування, інтерв’ювання, дослідницька бесіда, педагогічне спостереження, метод експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик) – з метою діагностики рівня сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу за базовими критеріями якості; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) – для перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; методи математичної статистики – для обробки та систематизації результатів емпіричних даних, встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами, окремими тенденціями.

Організація дослідження. Дослідження проводилось поетапно упродовж 2011–2016 років.

І етап – аналітико-проектувальний (2011–2012): на основі опрацьованих літературних джерел з’ясовано базові вихідні положення дослідження; обґрунтовано сутність проблеми, уточнено ключові поняття дослідження, визначено об’єкт, предмет дослідження, мету і завдання. Розроблено загальну концепцію теоретичного та експериментального дослідження, його план, а також основні положення дисертації.

ІІ етап – теоретико-моделювальний (2012–2013): здійснено діагностику рівня сформованості профільно орієнтованого цілісного освітнього простору за визначеними параметрами, узагальнено результати констатувального експерименту. Розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування профільно орієнтованого освітнього простору навчального закладу, визначено змістово-технологічні основи її реалізації.

ІІІ етап формувальний (2013–2014): апробовано структурно-функціональну модель формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Застосовано розроблений комплект змістово-технологічного забезпечення. Використано загальні методичні рекомендації задля підвищення ефективності навчальної діяльності учнів, формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу, управління процесом.

IV етап – контрольно-узагальнювальний (2014–2016): проведено діагностування й проаналізовано результати експериментального навчання за визначеними показниками ефективності реалізації моделі формування профільно орієнтованого освітнього простору, з’ясовано ефективність навчання у процесі формувального експерименту, реалізованого на основі розробленої структурно-функціональної моделі, узагальнено отримані результати, визначено проблеми, що у перспективі потребують свого розв’язання.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі загальноосвітніх навчальних закладів України, зокрема Тернопільського правового ліцею №2, Лисичанського багатопрофільного ліцею, Рівненського економіко-правового ліцею. Експериментальним дослідженням було охоплено 355 учнів (з них: 250 з контрольних та 105  з експериментальних класів), а також 134 (з них: 73 – експериментальних класів, 61 – контрольних) вчителі загальноосвітніх навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що:

• уперше: обґрунтовано сутність цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; розроблено та науково обґрунтовано його структурно-функціональну модель на основі базових цінностей та системотвірних позицій загальноосвітнього навчального закладу, інтеграції концептуально-цільової, інформаційно-методичної, змістово-технологічної, організаційно-управлінської основи розвитку загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням його профілю; визначено критерії та параметри діагностування рівня цілісності профільно орієнтованого освітнього простору; розроблено комплекс організаційно-дидактичних умов, що забезпечують ефективність формування цілісного профільно орієнтовано освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу, а саме: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління в усіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу;
• удосконалено зміст та технологічні основи розвитку навчальних профільно спрямованих компетентностей учнів, що реалізовано в розроблених навчальних програмах з курсу профільних дисциплін, у програмі підвищення професійно-методичної компетентності вчителів;

– уточнено сутність поняття «цілісний профільно орієнтований освітній простір» як соціокультурного педагогічного феномена, принципи його формування (концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; орієнтації освітнього простору на формування умов оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників);

• набули подальшого розвитку зміст концепції, навчальних програм, програм підвищення професійно-методичної компетенції учителів, технології та системи діагностики формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

  Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається удосконаленням навчально-методичних комплексів для формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; розробленими методичними рекомендаціями, сформованим комплектом (програми, розроблення уроків, сценарії заходів для позаурочної діяльності тощо), інструктивно-методичними матеріалами для здійснення оптимізації системи формування  цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Отримані та теоретично обґрунтовані результати дослідження впроваджено у практику навчальних закладів, про що свідчать довідки та протоколи: Міністерства освіти і науки України (довідка № 2, 2-78 від 16 січня 2017 року), Лисичанського багатопрофільного ліцею (протокол педагогічної ради № 6 від 26 січня 2015 року), Рівненського економіко-правового ліцею (протокол педагогічної ради № 16 від 30 жовтня 2015 року), Тернопільського правового ліцею № 2 (довідка № 36 від 29.04.2016).

Апробація результатів дослідження здійснювалася за безпосередньої участі закладу в експериментальній роботі, а також шляхом публікацій матеріалів дослідження й оприлюднення його результатів на конференціях, науково-практичних семінарах, «круглих столах» тощо. Основні положення дисертації повідомлялися й обговорювалися на: закордонних науково-практичних конференціях: «Формування правосвідомості школярів в системі захисту прав людини. Скорботна пам’ять Голокосту» (Ізраїль, 2015), «Поддержка демократической культуры в школах стран Восточного Партнерства» (Страсбург, 2016); міжнародних науково-практичних конференціях: «Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей» (Тернопіль, 2014); «Тарас Шевченко в контексті світової культури» (Тернопіль, 2014); V міжнародна науково-методична конференція з медіаграмотності «Практична медіа грамотність: міжнародний досвід та українські перспективи» (Київ, 2017); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інноваційний підхід в управлінні навчальними закладами» (Житомир, 2014); «Вшанування 200-річчя Великого Кобзаря» (Тернопіль, 2014); «Функції внітрішньошкільного управління в період профілізації» (Тернопіль, 2015); «Роль національно-патріотичного виховання в системі формування правосвідомості школярів» (Рівне, 2015); конференціях локального рівня: звітні наукові конференції викладачів, докторантів і аспірантів (Кам’янець-Подільський, 2013, 2015, 2016); семінарах різних рівнів: «Формування правосвідомості засобами творчої діяльності вчителя» (Тернопіль, 2013); «Профорієнтаційна робота у профільній школі» (Тернопіль, 2014); «Організація допрофільної підготовки» (Тернопіль, 2014); «Документ, який пережив століття. Історія, право, сучасність» (Артемівськ, 2015; всеукраїнський рівень); «Рівність заради демократії» (Тернопіль, 2015); «Права людини понад усе» (Тернопіль, 2015); «Підліток і закон» (Тернопіль, 2015); «Актуальні питання економічної освіти: досвід, потенціал, перспективи» (Тернопіль, 2015); «Актуальні проблеми в системі освіти: ЗНЗ – доуніверситетська підготовка – ВНЗ» (Київ, 2016; міжрегіональний рівень); «Освітній простір ХХІ: реалії, новації, перспективи» (Тернопіль, 2017).

 

 

 

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

Виокремлено характеристики цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, що вказують на його сутність як феномена, як складного утворення, в якому функціонують різнорівневі та різнотипні підсистеми, узалежнені від взаємозв’язків, що детермінуються інноваційними освітніми процесами. Цілісний профільно орієнтований освітній простір є моделлю соціокультурного, педагогічного простору, за якого забезпечується інтеграція діяльності його суб’єктів. Означений простір детермінується наявністю структурованої системи педагогічних чинників, що сприяють розвитку та саморозвитку освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до концепції його розвитку і профільної спрямованості. Перманентність та цілеспрямованість взаємодії суб’єктів такої освітньої системи орієнтує її на самоудосконалення. Органічне поєднання чинних (для всіх учасників педагогічного процесу) освітніх стандартів у процесі їх реалізації спрямовує допрофільну підготовку і профільне навчання учнів врахування  реальних умов саморозвитку, самоактуалізації, реалізації творчого потенціалу як учителів, так і учнів. За головний критерій узято якість формування сприятливих умов профільно орієнтованого освітнього простору для навчальної діяльності, самореалізації всіх суб’єктів освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу.

Забезпечення модернізації освітньої системи, перехід її у якісно новий стан зумовлює актуалізацію моніторингу навчальних досягнень учнів за критеріями сформованості компетентностей, що визначають рівні профільної спрямованості учнів і освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Забезпечення узгодженої взаємодії суб’єктів профільно орієнтованої освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу сприяє підтримці ефективності її функціонування та програмування перспектив розвитку, а також удосконаленню профільно орієнтованого освітнього простору, за якого формується інтегрований зміст навчальної діяльності відповідного профілю з високим соціокультурним, життєтворчим потенціалом. Постійна оптимізація процесів суб’єкт-суб’єктної взаємодії є основою збагачення позитивного мікроклімату освітнього процесу соціокультурними та особистісними цінностями, що сприяє соціалізації особистості учнів, а також підвищенню ефективності співдіяльності суб’єктів за реалізації спільних цілей у процесі модернізації загальноосвітніх навчальних закладів з певним профільним спрямуванням навчання.

Організаційно-управлінську компетентність у контексті досліджуваної проблеми визначено як своєрідне інтегральне утворення (професійно цінні знання, вміння, особистісні якості), сформоване на основі «Я-концепції», що обумовлює здатність керівника, вчителів до ухвалення як стратегічних, так і тактичних рішень відповідно до цілей та концепції розвитку загальноосвітнього навчального закладу, що цілеспрямовано формує профільно орієнтований цілісний освітній простір.

Теоретичними основами формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу обумовлюються відповідні блоки: концептуально-цільовий, інформаційно-методичний, змістово-технологічний, організаційно-управлінський (Додаток 1). Уточнено й адаптовано до особливостей формування цілісного освітнього профільно орієнтованого простору загальноосвітнього навчального закладу низку принципів: принцип концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; принцип забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; принцип забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; принцип орієнтації освітнього простору на формування умов, оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників.

З огляду на зазначене окреслено загальні підходи до структурування продуктивного освітнього простору (інноваційного за рівнем), а також схарактеризована логіка його розвитку.

В закладі – організаційно-дидактичні аспекти формування цілісного освітнього простору профільного навчання – обґрунтовуються критерії та параметри формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору, розкривається розроблена структурно-функціональна модель його розвитку, а також визначаються організаційно-дидактичні умови забезпечення ефективності розвитку профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Зважаючи на те, що феномен цілісного освітнього простору є досить складним і поліфункціональним, розроблялися блоки показників ефективності, які мають високий інтегрувальний потенціал і найбільшою мірою визначають якість освітніх послуг, інтегрально – якість функціонування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Доведено, що рівень цілісного освітнього простору можна визначати через діагностику зазначених блоків діяльності, які дають можливість не лише оцінити продуктивність освітньої системи, а й отримати такі характеристики, що дадуть можливість комплексно її проаналізувати, визначити вагомі досягнення та найбільш проблемні зони задля забезпечення ефективності проектування наступного етапу її розвитку. Рівень (загальноосвітній та профільний) навчальних досягнень учнів діагностувався за окремим блоком показників, виходячи з традиційної 12-бальної системи оцінювання.

На основі сутності, структурної організації, базових показників якості освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з профільним спрямуванням навчання розроблено структурно-функціональну модель його розвитку. За логікою поетапного розвитку освітньої системи виокремлено складові, які реалізують функції системотвірних на відповідних етапах діяльності: цільова –   формування блоку цінностей, цілей, проектування основи їх реалізації у загальноосвітньому навчальному закладі; процесуальна – адекватна організація педагогічного процесу, формування реальних компетенцій педагогів, інших суб’єктів освітньої системи на основних теоретичних засад інноваційної, компетентнісної освіти; модернізація змісту, добір адекватних технологій його реалізації, що детермінує необхідність інтеграції змісту навчальних предметів, забезпечує формування загальноосвітніх та профільно спрямованих компетентностей учнів, об’єднуючи всі навчальні предмети навколо реалізації визначених у загальноосвітньому навчальну закладі профілів і відповідних цілей навчання з використанням позашкільних форм роботи; діагностична – контрольно-аналітична діяльність з визначення загальної результативності формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Логіка формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору з відповідним змістово-технологічним наповненням складових унаочнюється у розробленій структурно-функціональній моделі (Додаток ).

Отож, проектування моделі реалізує логіку інтеріоризації концепції та проекту розвитку профільно орієнтованого освітнього простору у всі види, форми та методи організації навчального процесу, діяльності загальноосвітнього навчального закладу загалом, що в комплексі забезпечує модернізацію функціонування навчального закладу як профільно орієнтованої освітньої системи, що розвивається за інноваційних технологій.

Особливого значення в моделі набувають організаційно-дидактичні умови як комплекс системотвірних зовнішніх параметрів та внутрішніх чинників, які визначають ефективність організаційно-дидактичної складової діяльності загальноосвітнього навчального закладу, формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, забезпечуючи продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу і спрямовуючи їх зусилля на розвиток освітньої системи за стандартами компетентнісної освіти. Умови ефективного формування профільно орієнтованого освітнього простору: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління у всіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу.

Концепцію експериментального дослідження розроблено відповідно до теоретичних основ формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу, з урахуванням  структурно-функціональної моделі його розвитку, а також визначених організаційно-дидактичних умов змістово-технологічного забезпечення навчально-виховного процесу. Розроблено програму експериментального дослідження (вибір об’єктів дослідження, розподіл на контрольні та експериментальні групи на основі вибірки, формування комплексу методик статистичної обробки отриманих результатів). Визначено комплекс процедур щодо методичного забезпечення підготовки та проведення експерименту: формування комплекту експериментальних матеріалів (анкети, тести, завдання для діагностики, програми спостережень), комплексу методів фіксації та обробки результатів експерименту, тиражування матеріалів для практичного використання.

 

 

 

У ході реалізації констатувального етапу педагогічного експерименту здійснено діагностику рівня сформованості загальноосвітніх та профільно спрямованих компетентностей учнів, рівень сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору за базовими показниками якості. За результатами констатувального етапу експерименту виявлено, що найбільша частина учасників експерименту демонструє задовільні та достатні показники навчальних, профільно спрямованих компетентностей (від 36,9 до 50,6% учнів показали задовільний рівень сформованості мислення в процесі розв’язання проблемних задач правознавчого характеру, від 34,3 до 37,2% учнів – задовільний рівень правосвідомості). Результати досліджень за критеріями «мотивація до саморозвитку» свідчать про те, що найбільша кількість учнів показали достатній рівень (від 46,1 до 49,7%). За критерієм «пізнавальний інтерес, здатність до ефективної навчальної праці», відповідно, – 40,2–41,3%. Слід зазначити, що ці показники тісно корелюють між собою та з показниками результатів дослідження рівня правознавчих компетентностей. Цей факт обумовлений рівноцінним впливом наявності або відсутності (низького рівня сформованості) цілісного освітнього простору на ці аспекти навчальної діяльності. Дослідження за критерієм «рівень творчої діяльності» виявило вищі результати (високий – 19,7–23,0%; достатній – від 36,8  до 35,9%; задовільний – від 22,0 до 18,8%), що пояснюється як високим потенціалом творчого розвитку учнів, так і орієнтацію їх на творчість як на вищий рівень навчальних досягнень за 12-бальною системою оцінювання. Отож, застосування діагностичного інструментарію (анкети, тести, педагогічне спостереження, контрольні завдання) дало змогу з’ясувати, що рівень сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору є недостатнім, тобто таким, що не забезпечує високий рівень профільно спрямованих компетентностей учнів, не сприяє переходу загальноосвітнього начального закладу на інноваційні, компетентнісні технології реалізації навчально-виховного процесу.

Система експериментального навчання забезпечила комплексний підхід до формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Зокрема, було забезпечено інтеграцію: концептуально-цільової складової як детермінанти стратегії і тактики розвитку освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу з формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу; інформаційно-методичної – як системи попередньої підготовки інформаційних, методичних матеріалів для модернізації освітньої діяльності; змістово-технологічної – як такої, що проектувала зміни у змісті освітньої діяльності, у технологіях організації навчально-виховного процесу. Проводилася системна робота з підвищення рівня компетентностей учителів в умовах реалізації профільного навчання з огляду на інноваційність освіти, оновлення педагогічної практики, що позитивно вплинуло на функціонування загальноосвітніх навчальних закладів і формування в них профільно орієнтованого цілісного освітнього простору.

Зазначені підходи реалізувалися через блок профільних предметів, систему позаурочної роботи, а також співпрацю з позашкільними установами та організаціями. Використовувалася система форм і методів навчально-виховної діяльності з домінуванням інтерактивності та особистісної орієнтованості.

Результати контрольного етапу експерименту засвідчили позитивні зміни за всіма критеріями загальноосвітніх і профільно спрямованих компетентностей учнів.

 

Таблиця 1

Кількісний розподіл учнів експериментальних та контрольних груп

(у %) за критеріями та рівнями профільно спрямованих компетентностей

 

Показники   Рівні	ПРОФІЛЬНО СПРЯМОВАНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
	Контрольні класи (у %)				Експериментальні класи (у %)
	К1	К2	К3	К4	Е1	Е2	Е3	Е4
Висо   Високкий	9,20	9,60	11,00	8,80	14,60	14,40	14,00	13,70
Дос     Достатній	46,20	47,00	41,70	40,30	59,20	61,60	58,50	56,80
Задо    Задовільний	36,50	34,70	35,80	42,00	20,10	18,50	21,60	22,90
Низ     Низький	8,10	8,70	11,50	8,90	6,10	5,5%	5,90	6,60
Усь     Усього	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00

 

Стосовно діагностики рівня сформованості цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, то слід відзначити, що за всіма критеріями спостерігається позитивна динаміка нарощування якісних показників в експериментальних групах, що вказує на позитивний вплив системи експериментального навчання, його комплексність, орієнтованість на позиції, що мають статус системотвірних. У табл. 2 подано узагальнені результати, які обраховувалися як середньостатистичні показники рівня сформованості освітнього простору за визначеними блоками критеріїв.

Узагальнена подається інформація, що конкретизує показники за вказаним комплексом критеріїв. Так, концептуально-цільовий базис формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу на констатувальному етапі експерименту є малоефективним: більшою мірою він формально існує (концепція та програма розвитку загальноосвітнього навчального закладу) і не є інтегрувальним  чинником такої освітньої системи, тим більше профільно орієнтованого цілісного освітнього простору. Що стосується дослідження за критеріями «сформованість концепції інноваційного розвитку профільної освітньої системи» (8,9–9,3% для задовільного рівня) та «об’єднання суб’єктів освітньої системи навколо спільних цілей» (8,2–9% – задовільний), то практично нульові показники високого та достатнього рівнів вказують на відсутність концептуального базису розвитку ЗНЗ та плану переходу на інноваційну компетентнісну систему реалізації профільного навчання засобами профільно орієнтованого цілісного освітнього простору. Діагностика компетентностей учителів, їх здатності до професійного саморозвитку, які свідчать отримані результати, показала: більшість учителів працюють за інформаційно-репродуктивними технологіями, а рівень сформованості теоретико-практичної готовності до переходу на компетентнісну модель реалізації навчально-виховного процесу, його змістово-технологічне забезпечення є недостатніми. Якісні показники організаційно-управлінської діяльності також становлять низький рівень. Відсоткові показники рівня «високий» за обома критеріями знаходяться на рівні 12,0–14,0%. Це зумовлено домінуванням інформаційно-репродуктивної системи навчання, пріоритетністю стандартизованих моделей організації навчально-виховної діяльності (а відтак, і суб’єкт-суб’єктної взаємодії), директивно-адміністративними чинниками у системі управління загальноосвітніми навчальними закладами.

Слід зазначити, що в процесі експериментальної роботи намітилась позитивна динаміка за критеріями сформованості концептуально-цільової основи розвитку освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору (збільшення задовільного рівня з 20,0 до 29,2%). Відчутну динаміку зростання показників зумовила робота з визначення системотвірних цілей розвитку ЗНЗ на основі формування концепції інноваційної реалізації профільного навчання (з 9,3 до 29,2%). Також підвищилися результати за інформаційно-розвивальним блоком показників. Так, за критерієм «ефективність навчально-виховного процесу» фіксується збільшення показників з 21,0% до 31,4%. За критерієм «мотивованість до інноваційної діяльності, професійного росту» – з 25,0 до 29,1%. За критерієм «суб’єктність позиції у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу» – з 16,0% до 28,0%. Отримані результати свідчать про високий рівень взаємозалежності складових, на що вказує практично рівнозначність усіх критеріїв за пріоритетністю, а відтак, і необхідність комплексного підходу до формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. У результаті експериментальної робота зі створення такого простору з’явилися відсоткові показники (порівняно з констатувальним етапом експерименту) рівня «достатній». Загальноосвітні навчальні заклади вийшли на зазначений рівень сформованості за показниками (відповідно від 14,6 до 21,0%). Така сама динаміка зростання фіксується і за іншими показниками рівня сформованості профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Результати експерименту піддано кількісному та якісному аналізу із застосуванням статистичного показника χ² – критерію однорідності, показники контрольного експерименту порівнювалися з показниками констатувального за аналогічними критеріями.

Загалом, результати експерименту інтегрально показали, що експериментальна програма розвитку профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу, сформована на коректних теоретико-методичних засадах, отримала в процесі формувального експерименту адекватне змістово-технологічне забезпечення. Апробація і впровадження відбувалися з дотриманням відповідних педагогічних, організаційно-дидактичних умов.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Теоретичний аналіз проблеми дослідження й отримані результати експериментальної роботи дали підстави для формулювання висновків.

Здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання проблеми формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього закладу через обґрунтування відповідної структурно-функціональної моделі, змістово-технологічне забезпечення та організаційно-дидактичні умови її ефективної реалізації.

1. З’ясовано сутність цілісності освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як соціокультурного, педагогічного феномена. Схарактеризовано теоретичні засади його формування, за яких забезпечується ефективність профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.    Цілісність профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як системи є результатом узгодженої взаємодії складових цієї системи, що уможливлює: актуалізацію механізмів саморозвитку відповідних складових; успішне досягнення кінцевого освітнього результату – формування компетентного випускника, здатного в подальшому набувати компетенції за обраним профілем навчання (профільні компетенції); забезпечення суб’єктності учасників освітньої діяльності; формування позитивної атмосфери, сприятливого психологічного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі.

Виокремлено характеристики цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, що вказують на його феноменальну сутність як складного утворення, в якому функціонують різнорівневі та різнотипні підсистеми, узалежнені від взаємозв’язків, що детермінуються інноваційними освітніми процесами. Цілісний профільно орієнтований освітній простір є моделлю соціокультурного, педагогічного простору, за якого забезпечується інтеграція діяльності його суб’єктів. Означений простір детермінується наявністю структурованої системи педагогічних чинників, що сприяють розвитку та саморозвитку освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до концепції його розвитку і профільної спрямованості.

Теоретичними основами формування профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу обумовлюються відповідні блоки: концептуально-цільовий, інформаційно-методичний, змістово-технологічний, організаційно-управлінський. Уточнено й адаптовано до особливостей формування цілісного освітнього профільно орієнтованого простору загальноосвітнього навчального закладу низку принципів: принцип концептуальності формування та розвитку освітнього простору на основі цінностей профільного навчання; принцип забезпечення цілеспрямованості та ефективності взаємодії суб’єктів освітньої діяльності; принцип забезпечення мобільної мотиваційної основи для всіх учасників освітнього простору; принцип орієнтації освітнього простору на формування умов, оптимальних для особистісного розвитку, саморозвитку старшокласників.

2. Встановлено, що базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу детермінуються, з одного боку,  чинними правовими актами в галузі освіти, освітніми стандартами, а з  іншого, вимогами до реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання учнів з урахуванням  реальних умов їх саморозвитку, самоактуалізації, реалізації творчого потенціалу. Такі ознаки як перманентність і цілеспрямованість взаємодії суб’єктів у процесі формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу спонукають до самоудосконалення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів.  У цьому контексті організаційно-управлінську компетентність визначено як своєрідне інтегральне утворення (професійно цінні знання, вміння, особистісні якості), сформоване на основі «Я-концепції», що обумовлює здатність керівника, вчителів до ухвалення як стратегічних, так і тактичних рішень відповідно до цілей та концепції розвитку загальноосвітнього навчального закладу, що цілеспрямовано формує профільно орієнтований цілісний освітній простір.

Загалом функції та базові компетенції вчителів, керівників як суб’єктів формування освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу визначаються: рівнем забезпеченості навчально-виховного процесу суб’єктності, особистісної орієнтованості учня, рівнем сформованості профільно спрямованих компетентностей, що готує його до ефективної пізнавальної діяльності, самореалізації в освітньому і життєвому просторі. Відповідно, виокремлено такі компетенції вчителів: фахові; психолого-педагогічні; організаційно-управлінські; методичні.

3. Обґрунтовано критерії і параметри формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору, розроблені з метою забезпечення модернізації навчально-виховної системи загальноосвітнього навчального закладу й узгодженої взаємодії суб’єктів профільно орієнтованої освітньої системи загальноосвітнього навчального закладу, що сприяє підтримці ефективності її функціонування та програмування перспектив розвитку, а також удосконаленню профільно орієнтованого освітнього простору, за якого формується інтегрований зміст навчальної діяльності відповідного профілю з високим соціокультурним, життєтворчим потенціалом.

На тлі постійної оптимізації процесів суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що є основою збагачення позитивного мікроклімату освітнього процесу соціокультурними та особистісними цінностями, соціалізації особистості учнів, а також підвищення ефективності співдіяльності суб’єктів за реалізації спільних цілей у процесі модернізації загальноосвітніх навчальних закладів з певним профільним спрямуванням навчання, вироблені критерії і параметри є ефективним механізмом удосконалення розвитку ЗНЗ.

Зважаючи на те, що феномен цілісного освітнього простору є досить складним і поліфункціональним, розроблено блоки показників ефективності, які мають високий інтегрувальний потенціал і найбільшою мірою визначають якість освітніх послуг, інтегрально – якість функціонування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору. Доведено, що рівень цілісного освітнього простору можна визначати через діагностику зазначених блоків діяльності, які дають можливість не лише оцінити продуктивність освітньої системи, а й отримати такі характеристики, що дадуть можливість комплексно її проаналізувати, визначити вагомі досягнення та найбільш проблемні зони задля забезпечення ефективності проектування наступного етапу її розвитку. Рівень (загальноосвітні та профільний) навчальних досягнень учнів діагностувався за окремим блоком показників, виходячи з традиційної 12-бальної системи оцінювання.

Інтегрально комплекс критеріїв і показників дає можливість визначати рівень сформованості профільно орієнтованого освітнього загальноосвітнього навчального закладу, його ефективність та практичний вплив на якісні характеристики навчально-виховного процесу.

4. На основі сутності, структурної організації, базових показників якості освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з певним профільним спрямуванням навчання розроблено структурно-функціональну модель його розвитку і відповідну програму. За логікою поетапного розвитку освітньої системи виокремлено складові, які реалізують функції системотвірних на відповідних етапах діяльності: цільова –   формування блоку цінностей, цілей, проектування основи їх реалізації у загальноосвітньому навчальному закладі; процесуальна – адекватна організація педагогічного процесу, формування реальних компетенцій педагогів, інших суб’єктів освітньої системи на основних теоретичних засад інноваційної, компетентнісної освіти; модернізація змісту, добір адекватних технологій його реалізації, що детермінує необхідність інтеграції змісту навчальних предметів, забезпечує формування загальноосвітніх та профільних компетентностей учнів, об’єднуючи всі навчальні предмети навколо реалізації визначених у загальноосвітньому навчальну закладі з профільним спрямуванням навчання цілей з використанням позашкільних форм роботи; діагностична – контрольно-аналітична діяльність з визначення загальної результативності формування профільно орієнтованого цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.

Особливого значення в моделі набувають організаційно-дидактичні умови як комплекс системотвірних зовнішніх параметрів та внутрішніх чинників, які визначають ефективність організаційно-дидактичної складової діяльності загальноосвітнього навчального закладу, формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, забезпечуючи продуктивну взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу і спрямовуючи їх зусилля на розвиток освітньої системи за стандартами компетентнісної освіти. Умови ефективного формування профільно орієнтованого освітнього простору: розвиток профільно спрямованої взаємодії суб’єктів навчальної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, забезпечення сприятливого мікроклімату в колективі; забезпечення перманентного підвищення професійної компетентності учителів за технологіями інноваційної освіти; формування цілісного освітнього простору з тенденцією переходу від управління до самоуправління у всіх сегментах освітньої діяльності; посилення суб’єктності позиції керівників, учителів, учнів у визначенні та коригуванні цілей, цінностей, змісту, технологічного забезпечення, діагностики якості навчального процесу, профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього начального закладу.

Розроблена система форм і методів організації навчальної діяльності спрямована на дидактичне забезпечення формування цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу з профільним правовим спрямуванням навчання.

У загальному підсумку зазначимо, що експериментальна перевірка ефективності формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу засвідчила позитивну динаміку розвитку всіх сегментів системи відповідно до базових критеріїв якості.

Результати експериментального навчання свідчать про коректність концептуально-теоретичних базових позицій, структурно-функціональної моделі формування цілісного профільно орієнтованого освітнього простору, яка отримала відповідне дидактичне, методичне забезпечення.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування та розвитку цілісного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Перспективність розроблення досліджуваної проблеми вбачаємо в обґрунтуванні логіки деталізованого поетапного розвитку профільно орієнтованого освітнього простору, максимально враховуючи наявний потенціал, сформований досвід освітньої діяльності, а також у більш глибокому та системному дослідженні дидактичних аспектів управлінської діяльності загальноосвітнім навчальним закладом з огляду на формування системи профільного навчання як цілісності і її здатності до постійного саморозвитку.

Надходження та викристання коштів на капітальний ремонт 2010-2020р.

2010 р.

ФОП Макар 45000,00грн-ремонт туалетів старшої школи.

2011р.

ФОП Макар 20000,00грн - ремонт актового залу,коридор

2012р

 28000,00грн.-ремонт харчоблоку їдальні початкової школи

2013р

ПП Панорама -377806,00грн.-ремонт інформатичного кабінету

2014р.

ПП Влад Ліс Ан — 17796,00 грн ремонт бібліотеки

2015р

АРТ Горизонталь 50000,00грн. - ремонт кабінету української мови та літератури

2016р

АРТ Горизонталь 50000,00грн. - ремонт кабінету медіаграмотності

2017р

Стадіон

АРТ Горизонталь 1250000,00грн.

ПМП Нортон 18695,00 грн

АРТ Горизонталь 20000,00грн.

Укирдержекспертиза 3891,00грн

Том Інвес Буд  357988,00грн

Том Інвес Буд 781071,00грн

Технагляд 28297,00грн

 ПП Пішко 1760,00 грн

М-Буд 2530047,00

Тернопільбудінвестзамовник 6049,00грн

2018р.

Ремонт туалетів початкової школи

М-Буд 298477,00грн

М-Буд 32800,00грн

2019р.

Ремонт коридорів актового залу початкової школи

М-Буд 373555,00 грн

Глобалбілдінжиніринг-459533,00грн-ремонт даху початкової школи

2020р.

НВП Тепловик 120000,00грн-ремонт додаткового входу в заклад.

 

Повна бухгалтерська звітність на платформі Прозоро

Надходження та викристання батьківських коштів 2010р-2020р.

2010р. 4286,00грн

2011р.-19924,00грн

2012р.-9371,00грн

2013р-9652,00грн

2014р-2379,00грн

2015р-3041,00грн

2016р.-21628,00грн

2017р.-22017,00грн.

2018р.-10980,00грн

2019р.-65825,00грн

2020р.-18840,00грн.

Кошти витрачені на організацію і проведення авторського щорічного дитячого форуму “Формула успіху правової держави очима дітей”. Придбання телевізорів, класних шаф, книг, дидактичного матеріалу.

Придбання основних засобів за період 2010-2020

2010 р-                                                     козирок кований                                                         1408,0

Судова клітка                                                                 1450,0

Дошка шкільна                                                              2200,0

2011                                                          Крісло суддівське                                                           1475

Шкільна дошка                                                                   6000,0

2012                                                            Стінка інтер                                                                   2600,0

Дошка                                                                            1990,0

Монітор =принтер =комп                                           16634,0

2013                                                         Комплект спорт                                                                 15600

2014                                                          Цифрова відеокамера                                                        15830,0

Комплект мереж оріон                                                      2728,00

2015                                                           Вузол обліку води                                                             5824,00

Відключаючий водяний компл                                     9175,00

2016                                                           Водомірний вузол                                                             24997,99

Багатофункційний пристрій                                          4800,00

Ноутбук                                                                               9990,00

2017                                                           Мультимедійне обладнання                                       85000,00

Ноутбук                                                                               28320,00

Проектор                                                                             9140,00

2018                                                             Принтер лазар                                                                  7270,00

Проектор                                                                            9500,00

Ноутбук                                                                            18700,00

2019                                                                Телевізор                                                                          10000,00

Бойлер                                                                                      7000,00

Мультимедійний пристрій                                                  18547,00

Компютери 6 шт                                                                    б/п

2020                                                             Телевізор                                                                                     19621,00

Принтер                                                                                     4985,00

Колонки                                                                                    16510,00

Мультифункц пристрій                                                          8920,00

Проектор                                                                                   11880,00

Ноутбук                                                                                        9450,0

Принтер                                                                                  6750,0

Система очищ води                                                         10474,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Відремонтовано, облаштовано за допомогою меценатів, спонсорів, благодійників, волонтерів

           1. Облаштували кабінет «Академії права», музей «Медіаграмотності», «Кабінет науки», «Криївка».

2. Обгородили школу, вклали бруківку, відремонтували сходові в школу.

3. Придбані 8 дворових лавок (кованих) для відпочинку дітей на вулиці.

4. Встановлено двоє кованих воріт.

5. Придбані статуетки, підвазонники.

6. Комплект німецьких парт, столів, 4 шкільні, класні дошки.

7. 22 телевізори (до 2009 р. не було жодного).

8. 5 стінок у класи (сучасні вимоги).

9. Світильники у класних кімнатах.

10. М’які меблі для відпочинку дітей на перервах (4 кутових дивани).

11. Самотужки відремонтований передній фасад школи.

12. 2 леви мурованих (статуетки при вході).

13. Поповнений бібліотечний фонд на 250 книг по профільному навчанню (енциклопедії, довідники).

14. Придбані шкіряні м’ячі, скакалки, сітки волейбольні та сітки на футбольні ворота.

15. Озеленення школи (понад 520 вазонів).

16. Живий куточок (попугаї), клітка.

17. Лавки для гардеробу.

18. Посадили 10 нових дерев, квітів навколо школи.

19. Самотужки розчищені чагарники, косметичний ремонт незавершеного будівництва (4 тис. грн. закуплені дошки).

20. Придбані крісла в актовий зал (120 шт.), відремонтовані самотужки 42 крісла.

21. Відремонтований другий вхід у заклад, коридор першого поверху, вхід «Веселяндія».